Шановне товариство, хто про що, а я про вічне своє й болісне: що твориться з нашим суспільством??? Н

Шановне товариство, хто про що, а я про вічне своє й болісне: що твориться з нашим суспільством??? Навіть тут у нашому середовищі, де ж ніби люди, які думають критично. Як просто нині в Україні застосувати будь-який кремлівсько-zеленський наратив. От те ж на раші, де критика чиновників, корупції, влади загалом, того, що твориться із терористичною війною проти України, навіть у найм'якших формах, автоматично кваліфікується як "клєвєта на вооружонниє сіли рф" чи "фейки на армію". Закономірна критика хабарника-податківця, який ніколи в житті в армії не служив - це атака проти вооружонних сіл і безпеки їхньої недоімперії. А відповідно, стаття й тюрма та всенародний одобрямс. Бо ж за "бєзопасность і спасєніє страни, яку всє хотят покоріть" ідеться.

То ви ж бачите, що в нас абсолоютно те саме. Ми не наближаємося, ми в же в цілому ряді обставин — та сама расєя, скопійована буквально до дрібних орфографічних помилок. Ну, нема ж ідіотів, які б не розуміли, що на тій борщагівській прес-хаті робилося злочинне беззаконня. Тому й пригнали на дрібний інцидент з шахраюватою (чи не дуже) лікаркою (чи не зовсім) ціий командувач НГУ, а за ним аж цілісінький Буданов. Але ж у нас миттєво пішов рашистський наратив — це атака на ЗСУ (яких там і не було, бо це структура МВС). Навіть мітинг "бдітєльной общєствєнності", як у 1937 році на Майдані провели. І вже ніхто не відважиться навіть згадати про першопричину. Бо ж ти автоматично "дискредитуєш ЗСУ" й стаєш "врагом народа".

Викриття НАБУ страшних злочинів бандитської zеленої верхівки силовиків. І ясно ж, що Zе сам мусив погодитися на це під тиском США, куди його банда необачно залізла зі своїми кол-центрами та нарокартелями. Сам Zе від скандалу здристанув за кордон, а на захист його бандитів уже випустили таких мерзотників, як Тарас Загородній чи й навіть уже призабутий рашистський пропагандист Валєнтін Гладкіх.

І та сама тема: "расєйська НАБУ і ворожі активісти атакують укрвладу й силовиків, які мужньо борються проти зовнішнього ворога". І все це, звичайно, на замовлення ворога московського та для дискредитації вааружонних сіл... Те, що все діаметрально навпаки, значення не має. Пішла карусель крутити в той бік. І Можна чекати, коли нарешті вилізуть навіть серед нас особливо бдітєльні й заговорять про підстави й ослаблення оборони отакими викриттями й арештами.

Уже ж запускали вам передову групу з Портниковим на чолі й заявами, що "кому не подобається корупція під час війни, то чемодан — вокзал — Варшава!" Бо корупція, виявляється, цементує країну, а її викриття — це робота на ворога!

Народ, у мене вже реально від усієї цієї кремлядизації українців просто руки опускаються. А може й дійсно: ну його все? Бо чи має майбутнє країна, яка не потрібна своїм мільйонам совків. А першими ж серед них побігли гратися в сталінські ігрища наопозиційніші патрійоти. Ви ж їх щодня читаєте й уже все самі побачили.

Наведу хіба зовсім екстремальний випадок. Наскочив на Георгія Туку, який прямим текстом пропонує владі й отим силовикам, яких зараз арештовують за калічення молотками, дати право скоювати вбивства "мародерів" (читай тих, кого призначить такими Zеленський) за кордоном. От після нього в мене вже повна зневіра. Колись шанований чоловік впердолив саме так і не подумав, що згадуваному ним Кравченку (якого він дуже хотів, щоб підірвали, як Єрмолаєва в Монако) навіть підозри ні про що не оголошено. А його друзі Омелян у Лондоні, Береза у Відні, Жеваго в Франції, Кривонос у Варшаві та й він сам на майбутнє якраз і є вже підготованими й звинуваченими цією владою особами, яких за задумом отакого "демократа-європейця" можна буде фізично знищувати...

І я бачу, що чим більша дурість, тим краще вона заходить. Мені здається, що це вже точка неповернення. Бо обрати злочинну владу — це ще пів біди. А самим перетворитися на вірний їй совєтський народ зразка 1937-го — це вже біда остаточна...

Вибачайте, що не в тренді загального одорбрямсу й отого "шикування довкола штандарту" ("Aufstellung um die Standard") зразка Німеччини початку 1930-их. Бачу, що й моїм читачам та глядачам ці "невдобні думки й питання" більше не заходять. А оте підспівування в дружньому хорі — просто на ура... Ну, бажаю здоров'я й натхнення...