Цей твіт у The Washington Times, який був фактично підтриманий головним редактором видання, дуже пок

Цей твіт у The Washington Times, який був фактично підтриманий головним редактором видання, дуже показовий. Дмитро Чекалкін тут переказав основні посили, тому самостійно писати про цей дуже красномовний медійний вкид із середини консервативного середовища американського політикуму сенсу нема.

Там є кілька невірних деталей, є благодушні, майже в стилі Трампа вияви довіри до пуйла, від чого появляється інстинктивне бажання просто проігнорувати даний текст. А не раджу. Бо насправді, там є підказка про формування нової реальності, коли Трамп уже урівняв агресора і жертву — це вже відбулося, пройдений етап, а нині шукає між них обох відповідального за свої провали. Насторї в середовищі республіканських виборців поки не сприяють призначенню "винуватця у війні" в особі України (так, аж до такого стану нас завела zе-бикоко-дипломатія!), як би хтілося Трампу.

Але тут є пару ознак, на які буде педалювати Трамп під час перенесення вини саме на Київ. При тому, що формально винуватцем буде оголошено саме Zеленського ("авторитарного диктатора, який наживається на війні"), але весь удар прийдеться все ж не по ньому та його злочинному оточенню, а по Україні. Тут свою роль відіграло те, що Zе персонально для гарантій за себе, а не задля України, здавав українські надра. А зараз із призначенням Свириденко починається прискорена реалізація тієї угоди. Тому Трамп нині ще не буде бити по оголошеному ним винуватцю. А про гарантії для України ніхто не подбав...

Ще раз: це такий собі умисний виплюск настроїв, які витають у консервативному крилі американського істеблішменту. Думаю, що після останнього брутального інтерв'ю Zеленського для FOX News, де він уже Трампу ультиматуми ставить та прямо його ображає, ситуація для нас тільки погіршиться, а претензій до путіна в американській верхівці стане ще менше.
⬇️⬇️⬇️