Хутряна безрукавка або Кептар – елемент традиційного народного одягу західних регіонів України. Був поширений на Гуцульщині, Покутті, Буковині, Бойківщині, Лемківщині.
Часто люди шили кептарі на весілля, а потім вдягали у церкву. Коли кептар зношувався від нього відпорювали оздоблення і вдягали вдома.
Залежно від регіону кептарі різнилися колористикою, довжиною, декором. Приміром, на Буковині довжина кептаря ("цуранки", "мінтяна") могла сягати нижче коліна.
Лише заможні українці могли дозволити собі "вишиваний" кептар. Коштував як корова і вважався розкішшю.
Мода на кептарі також змінювалася. До Першої світової війни були поширені білі, ледь оздоблені аплікаціями та ґудзиками. У міжвоєнний час у моду ввійшов "вишиваний" кептар. А згодом стали популярними дублені кептарі (виварені в корі дуба і верби), майже без оздоби.
На фото Кептар «Старокутський» від Івано-Франківського бренду CHERNIKOVA
Підписатись на Паляницю
Написати автору
Хутряна безрукавка або Кептар – елемент традиційного народного одягу західних регіонів України.
3,548 مشتركًا
فتح في تيليجرام