Європейський суд роз'яснює сферу застосування норм…

Європейський суд роз'яснює сферу застосування норм боротьби з ухиленням від оподаткування дивідендів

Постанова Європейського суду (ЄС) від 15 жовтня розширює перелік обставин, за яких застосовуються норми щодо боротьби зі зловживаннями щодо звільнення від податку у джерела на дивіденди (ставка 0%), передбаченого Директивою ЄС про материнські та дочірні компанії (Директива Ради 2011/96).

Це рішення у справі Neo Group (справа C-203/25, 2026 р.) спирається на принципи, сформульовані Європейським судом у низці «датських справ» (T Danmark, C-116/16; Y Denmark, C-117/16; Nordcurrent, C-228/24). Суд проводить комплексний аналіз усіх значущих фактів, обставин та правочинів на всіх рівнях холдингової структури.

У центрі справи - литовська компанія NEO, яка виплачувала дивіденди своєї кіпрської материнської компанії Retal, застосовуючи при цьому звільнення від податку біля джерела, передбачене Директивою PSD. Компанія Retal вела реальну економічну діяльність і не була "транзитною" (проміжною) компанією.

Однак на рівні вище Retal стався складний ланцюжок угод: акції Retal були продані нещодавно створеній кіпрській холдинговій компанії з відстроченням оплати вартості покупки. Право вимоги оплати було згодом передано фізичній особі — резиденту Кіпру, яка фактично контролювала всі компанії, що брали участь у схемі. Згодом Retal виплачувала дивіденди нової холдингової компанії в сумах, які можна порівняти з тими, що вона отримувала з Литви. За допомогою позик і відступлення прав вимоги кошти в кінцевому підсумку надходили до зазначеної фізичної особи та використовувалися для погашення заборгованості з оплати акцій.

Податкові органи Литви кваліфікували це як фіктивний ланцюжок угод, вчинених за межами Литви з метою ухилення від сплати литовського податку на дивіденди, та відмовили у застосуванні звільнення з податку у джерела, передбаченого Директивою PSD. Це рішення було оскаржене, і в результаті Литва звернулася до Європейського суду із запитанням: чи відповідає такий підхід положенням Директиви PSD, спрямованим на боротьбу зі зловживаннями?

Рішення Європейського суду (ЄС) містить чотири основні висновки:
1. Наявність у материнської компанії реальної економічної діяльності виключає можливості зловживань;

2. Збіг сум виплат та його подальше регулярне перерахування далі по ланцюжку можуть свідчити, що така схема перестала бути справжньої (економічно обгрунтованою);

3. Угоди, що здійснюються за межами держави-джерела доходу, впливають на застосування податкових пільг у рамках Директиви про материнські та дочірні компанії (PSD), оскільки податкова перевага може виникати на іншому етапі ланцюжка;

4. Для застосування положень про боротьбу зі зловживаннями достатньо того, що про їх характер поінформований хоча б один учасник ланцюжка; при цьому самій дочірній компанії, яка здійснює виплату, знати про це необов'язково.

Таким чином, наявність у материнської компанії реальної економічної присутності («сабстансу») та статусу фактичного одержувача доходу (бенефіціара) сама по собі може не захистити структуру компанії від податкових претензій, якщо податкові органи вирішать проаналізувати весь холдинговий ланцюжок цілком, щоб визначити, чи є ця схема справжньою.

👉 КІК: секретні матеріали

⬇️⬇️⬇️