Неконкретизований умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, та необережність щодо смерті потерпілого
Якщо цілеспрямовано завдаючи удари, особа не конкретизує у своїй свідомості, яку саме шкоду здоров’ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично спричинено нею потерпілому, то така особа діє з неконкретизованим умислом, за якого вона хоч і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров’ю потерпілого, але при цьому не визначає точні межі тяжкості цієї шкоди у своїй свідомості. У таких випадках винувата особа має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Що стосується смерті потерпілого, то її настання характеризується необережною формою вини, бо хоча особа й не бажала і навіть свідомо не допускала цього, але повинна була і могла передбачити, що внаслідок її злочинних дій може настати такий наслідок, як смерть потерпілого.
📄 Постанова
Правові позиції ВС в Telegram
📲 на iPhone | на Android
Неконкретизований умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, передбаченого ч.
Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)
@LegalPositionDataЗбираємо та публікуємо нові правові позиції Верховного Суду
11 828 підписників
Відкрити в Telegram