Тут варто згадати початок повномасштабної війни.
У березні 2022 року Росія погрожувала ударами по ретрансляційних вузлах та інших об'єктах інформаційної інфраструктури. 1 березня російські війська вдарили по Київській телевежі. Трансляція частини телеканалів справді переривалася, але альтернативні канали поширення інформації продовжили працювати. По суті, це був безглуздий удар по київській телевежі: Росія намагалася знищити один елемент системи, яка вже тоді мала резервні способи роботи.
Схожа логіка працює і з інтернетом. Дата-центр — це не якийсь єдиний «головний сервер України».
Це лише один із вузлів величезної розподіленої системи. Дані можуть зберігатися одночасно на різних майданчиках, частина серверів може перебувати за кордоном, а трафік — перенаправлятися іншими маршрутами. Тому навіть знищення кількох дата-центрів не означає автоматичного зникнення інтернету в усій країні.
Проблеми, звичайно, можливі. Якщо російські удари одночасно пошкодять кілька великих дата-центрів, магістральні канали зв'язку та енергетичну інфраструктуру, можуть виникнути перебої в роботі банківських застосунків, державних сервісів, сайтів, хмарних платформ, медіа та корпоративних систем. Для користувача це може виглядати так, ніби «інтернет не працює», хоча насправді сама мережа працюватиме, а недоступними будуть окремі сервіси.
І тут виникає неприємне питання: чому частина критичної цифрової інфраструктури взагалі може залишатися вразливою після стількох років війни? Захист дата-центрів — це не тільки бетон і ППО. Це резервне живлення, дублювання серверів, географічне рознесення майданчиків, резервні копії даних, альтернативні канали зв'язку та можливість швидко перенести роботу сервісу в інше місце. Саме над цим українська цифрова інфраструктура змушена була працювати всі роки великої війни — і цей досвід уже має значення.
Тому приводів для паніки немає. Український інтернет не залежить від кількох будівель, які можна просто знищити ракетним ударом.
Система побудована значно складніше, а українські оператори, державні структури та бізнес уже не раз доводили, що здатні відновлювати цифрові сервіси навіть після серйозних атак. Так, окремі сайти чи застосунки можуть зникнути на певний час, а перебої можуть бути відчутними. Але сценарій повного «вимкнення України» одним ударом — це радше російська мрія, ніж реалістичний сценарій.
Головне питання тому не в тому, чи зможе Росія знищити окремі дата-центри. Зможе. Питання в іншому: чи зможе вона знищити всю систему резервування, відновлення і альтернативних маршрутів одночасно? І ось тут відповідь значно оптимістичніша. Українська цифрова інфраструктура за роки війни стала не невразливою, але значно більш стійкою. А це означає, що навіть після важких ударів, які ми оцінюємо як малоймовірні, інтернет в Україні продовжить працювати.
#OPG_пояснює
Підписатися на OPG News 😉