А ви колись думали, навіщо росіяни йдуть у бібліотеки та школи одразу після окупації територій? Здав

А ви колись думали, навіщо росіяни йдуть у бібліотеки та школи одразу після окупації територій?

Здавалося б, у війні є важливіші цілі. Але історія цієї війни показує, що книжка для ворога теж є ціллю.

На окупованих територіях росіяни приходили до шкіл і бібліотек, викидали українські книжки та підручники й привозили свої. Бо книжка зберігає не лише текст, а пам’ять, мову, досвід та спосіб бачити світ.

Саме з цієї думки почалася розмова генерального директора «Ранку» Віктора Круглова з Владиславом Бундашем для «Громадського радіо».

Отже інсайти: ✨

Книжкова інфраструктура — теж частина стійкості країни. Тому розмова швидко вийшла за межі однієї трагедії.

Що українці хочуть читати під час війни?
Читацькі запити за останні роки змінилися. На початку повномасштабного вторгнення зріс інтерес до історії України, нонфікшну, книжок про війни та українських авторів. Тепер люди частіше шукають у книжках емоційний відпочинок, можливість перемкнутися й заспокоїтися.

Змінилася й сама книжка. Важливо не лише те, що всередині, а й те, як книжка виглядає та відчувається в руках. Український ринок дедалі більше рухається в руслі світових читацьких тенденцій.

А що відбувається з бібліотеками?
Ми часто чуємо, що люди перестали ходити до бібліотек. Але питання може бути й у самих бібліотеках.

Їхні фонди давно потребують оновлення, тоді як у світі бібліотеки отримують нове життя. Європейська модель передбачає регулярне оновлення фондів і можливість бібліотеки самостійно визначати потрібні книжки.
Бібліотека може бути частиною якості життя громади не менше, ніж благоустрій чи інфраструктура, місцем для книжок, знань, зустрічей і спілкування. Тож варто дивитися на бібліотеку не як на установу, яку треба просто зберегти, а як на простір, який можна створити заново.

Чому книжка коштує 500 гривень?
Це питання хоча б раз виникало у кожного, хто заходив у книгарню.
Ціна книжки складається не лише з паперу й друку, бо це ще й авторський гонорар або ліцензія, робота редакторів, коректорів, дизайнерів, поліграфія та інші витрати. Впливає і наклад, адже що він менший, то дорожчим стає один примірник.

Якщо людина не може регулярно купувати книжки, доступ до них не має зникати, тому тут ми знову повертаємося до бібліотек.

А тепер про ШІ
Говорити сьогодні про освіту й книжки без ШІ вже майже неможливо.
ШІ може пришвидшувати роботу з інформацією, але водночас виникає питання: як не допустити, щоб дитина просто перестала думати самостійно?

Тож важливо не лише обмежувати ШІ, а й навчати дітей користуватися ним, критично мислити, перевіряти джерела та розуміти, що відповідь машини не завжди є істиною.
Саме тому Круглов говорить про необхідність навчати основ ШІ вже у школі.

І все-таки, як зацікавити дитину читанням?
Можна заборонити гаджети й скласти список із двадцяти книжок на літо.
Але можна просто почати читати самому.
Дитині складно пояснити важливість читання, якщо вдома вона ніколи не бачить дорослого з книжкою в руках. Книжка має бути поруч, удома, у бібліотеці, у книгарні. Її можна читати вголос, обговорювати, радити одне одному.

Саме з таких речей і починається читач. А з читачів виростають люди, які створюють культуру, науку, освіту й зрештою саму країну.
Тому фінальна порада з цієї розмови проста:

Читайте книжки. Даруйте книжки. Рекомендуйте книжки.

Бо книжка, якою б звичайною вона не здавалася, іноді виявляється зовсім не просто книжкою.
Раджу послухати повну розмову Віктора Круглова, вона доступна на цих платформах:

▶️ YouTube
🎵 Spotify
🎧 SoundCloud
🍎 Apple Podcasts
▶️ YouTube Music

А короткі фрагменти розмови «Громадське радіо» опублікувало у Facebook, Instagram, X, TikTok, а також у серії YouTube Shorts.

Повний матеріал текстово можна прочитати на сайті «Громадського радіо»: читати розмову.