У війську є багато різних мотивуючих фраз.

У війську є багато різних мотивуючих фраз. От наприклад: «Як це не вистачить часу? У вас попереду два робочих дні. Себто день та ніч». І ти розумієш, що крити нема чим. А також швидко починаєш розуміти дещо інше. Коли командуванням поставлене бойове завдання, то нікого не їб…, як ти будеш його виконувати? Воно мусить бути виконане, бо від того, як відпрацювало відділення, взвод, рота багато чого залежить. Звісно ж, при наявності сил та засобів, бо відбити штурм дронами без наявності тих самих дронів, виглядає якось не тойво.

Я до чого?

Нещодавно бачив один об’єкт енергетичної інфраструктури, який… захищають досі. Щось там зварювальники варять. Накрутили купу різних залізяк і так далі. Але процес не закінчений. І коли закінчать, хз. Тому у мене є декілька питань. І перше звучить так, «Хто винен в тому, що об’єкт досі не захищений?»? Якщо були профінансовані всі необхідні роботи, згідно виконання плану стійкості, то чому роботи на об’єкті не ведуться цілодобово. Як у війську, коли «Треба і неіпьот». А якщо план стійкості затверджений, всі відосіки зняти, відповідні щоки надуті, але роботи не профінансовані, (тому і досі не завершені), тоді хто в цьому випадку винен? Бо якось цікаво виходить. Ніхто ні в чому не винен. Зате процес перекидання какашек не зупиняється ні на секунду. У будь якої проблеми ЗАВЖДИ є прізвище…

Дивишся на те, як в ОАЄ швидко захистили свої об’єкти на тлі загрози від Ірану, і дивуєшся? Це що, якесь волшебство? Чи просто вони менше пизд@ть про потужну незламність, а більше роблять. А може там взагалі, на чолі міністерства людина, яка колись служила в українському війську і може мотивувати? Хз…