Чи хочу я сказати, що в Україні все погано? Звичайно, що ні.

Чи хочу я сказати, що в Україні все погано? Звичайно, що ні.

❗️Навпаки. Саме тому мої ресурси створені для того, щоб говорити про проблеми й допомагати робити нашу країну кращою. Нас читають ті, хто треба і ті, хто має вплив. Я відчуваю.

Поки міністри, депутати та державні управлінці зайняті своїми питаннями, які, відверто кажучи, не прискорюють наше благополуччя й працюють не так, як ми очікували, - життя людей продовжується.

За понад 30 років незалежності багато чого змінилося. Але водночас ми стикаємося з проблемами, які мали б залишитися в минулому. Корупція, неефективне управління, занедбані території, міста й села, які могли б розвиватися, але роками стоять на місці. Зверніть увагу: «Завжди не на часі».

І навіть коли самі люди щось роблять - відбудовують, створюють, будують, вкладають власні кошти й сили, - без належної підтримки та розвитку з боку місцевої влади це часто поступово занепадає.

Просто озирніться навколо.

Скільки занедбаних районів у ваших містах? У якому стані ваші села? Скільки місць, які могли б бути красивими, комфортними й перспективними, просто залишаються без уваги?

Це теж Україна. І це теж відповідальність влади - як місцевої, так і центральної.

І в мене питання до вас: проблема лише в тих, хто приходить до влади? Чи проблема ще й у нас самих?

Чому ми не хочемо бути господарями у власній країні? Чому не хочемо навести лад там, де живемо? Чому часто миримося з тим, що нас не влаштовує?

Для мене благополуччя, розвиток і краса моєї країни завжди були серед пріоритетів.

І я ще раз скажу: у нас чудова країна.

Але те, де ми перебуваємо зараз, багато в чому перетворює Україну на пастку для кожного з нас. Війна, економічні труднощі, слабкі інституції, корупція, невизначеність - і в результаті звичайна людина часто стає заручником обставин.

Але саме тому про це потрібно говорити.

Не для того, щоб сказати: «У нас усе погано».

А для того, щоб одного дня ми могли сказати: «Ми зробили краще».