📍Суди можуть приймати скриншоти, відео із соцмереж, Telegram-пости, матеріали сайтів, супутникові знімки та дані Google Maps.
📍Навіть відсутність електронного підпису або те, що доказ подано у вигляді скриншота чи цифрової копії, саме по собі не робить його недопустимим.
📍Головне — щоб можна було встановити звідки взята інформація, як її зафіксували, чи не змінювали файл і чи підтверджується він іншими доказами.
📍У справі про воєнний злочин на Херсонщині через Google Maps визначили точне місце розстрілу, а через «Одноклассники», Telegram і російські сайти встановили особу військового РФ. Суд дав йому довічне.
📍У справах проти депутатів Держдуми доказами ставали офіційні сайти РФ, протоколи голосувань, відео виступів і стенограми засідань.
📍А в Луцьку водія оштрафували завдяки відео зі сторіз Instagram, де він їхав на мотоциклі без шолома та потрібної категорії прав. Суд визнав відео допустимим доказом.
📍OSINT уже використовують навіть у справах про зниклих військових — шукають фото та відео у російських Telegram-каналах, щоб перевірити можливе перебування людини в полоні.
📍Те, що ви самі виклали у Telegram, Instagram чи іншу соцмережу, вже цілком може опинитися у матеріалах справи та в суді.
Тепер варто 100 разів подумати, перш ніж щось писати чи викладати 🫣
Україна Online | Підписатись