​ЗЯТЬ ВКЛАВ ПОНАД 200 ТИСЯЧ У РЕМОНТ КВАРТИРИ ТЕЩІ, А ПІСЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ ЖИТЛА: ЧИ КОМПЕ

​ЗЯТЬ ВКЛАВ ПОНАД 200 ТИСЯЧ У РЕМОНТ КВАРТИРИ ТЕЩІ, А ПІСЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ ЗАЛИШИВСЯ БЕЗ ЖИТЛА: ЧИ КОМПЕНСУВАЛИ ВИТРАТИ

Також дивіться відео: Поділ майна – як залишити квартиру собі 💻

🔷 ОБСТАВИНИ СПРАВИ

🏠 Позивач звернувся до суду після того, як був виселений із квартири, власницею якої є його колишня теща. Він зазначав, що після придбання квартири у 2015 році проживав у ній разом із дружиною та дітьми, а щоб зробити житло придатним для проживання сім’ї, організував капітальний ремонт, уклав договір із підрядником та оплатив виконані роботи.

Після розірвання шлюбу його виселили за рішенням суду, а витрати на ремонт добровільно ❌ не компенсували, тому він звернувся з позовом. Під час розгляду справи судова будівельно-технічна експертиза встановила, що документально підтверджена вартість фактично виконаних робіт становить 133 830,31 грн.

❗️Районний суд ❌ відмовив у задоволенні позову, позаяк позивач не довів проведення ремонту саме за власні кошти, а відповідачка, навпаки, стверджувала, що фінансувала ремонт сама. Також суд вважав недоведеним обсяг робіт, які були виконані саме за договором із підрядником.

🔷 ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЇ

📝 Матеріали справи підтверджують проведення у квартирі масштабного ремонту у два етапи: у 2015 та 2017 роках. Це підтверджували показання незалежних свідків, договір із підрядником, акт виконаних робіт і висновок судової будівельно-технічної експертизи. Експерт визначив, що документально підтверджена вартість фактично виконаних робіт становить 133 830,31 грн.

💡Після завершення ремонту квартира зазнала істотних змін: із однокімнатної вона фактично була перепланована у двокімнатну, що дало можливість проживати у ній сім’ї з чотирьох осіб. Суд визнав, що йдеться про невіддільні поліпшення майна.

🔺Позивач є добросовісним набувачем (володільцем) у розумінні статті 390 ЦК України, а тому має право вимагати від власника відшкодування витрат на здійснені невіддільні поліпшення. Суд також послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 3 березня 2021 року у справі № 766/8694/16-ц, відповідно до якої добросовісний набувач (володілець) може вимагати від власника відшкодування витрат на невіддільні поліпшення майна.

Ремонт проводився у період шлюбу позивача та доньки власниці квартири. Суд визнав доведеним, що позивач мав достатній дохід для фінансування ремонту, тоді як відповідачка ❌ не надала належних доказів того, що саме вона оплачувала роботи.

❗️Разом із цим суд застосував положення статті 60 Сімейного кодексу України, відповідно до яких доходи, отримані подружжям під час шлюбу, є об’єктом їхньої спільної сумісної власності. Оскільки ремонт фінансувався саме в цей період, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач може вимагати відшкодування лише половини документально підтверджених витрат, тобто 66 915,15 грн.

⚖️ РЕЗУЛЬТАТ: Полтавський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове.

☑️ Суд частково задовольнив позов і стягнув із власниці квартири на користь позивача 66 915,15 грн вартості фактично виконаних робіт з ремонту та реконструкції квартири. Крім того, суд стягнув 9 087,40 грн витрат на проведення судової експертизи та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас із позивача на користь відповідачки стягнуто 7 500 грн витрат на правничу допомогу, а з відповідачки на користь держави — 1 672,88 грн судового збору.

📲 Замовити консультацію зі спадщини, розлучень, поділу майна та інших питань – (067) 287-00-44