Літо 1997 року.

Літо 1997 року. Apple за рік втратила понад мільярд доларів, і грошей у неї лишалося приблизно на 90 днів. Майкл Делл публічно радить закрити компанію і повернути гроші акціонерам.

У вересні Джобс стає тимчасовим CEO. Першим ділом він не шукає нові ринки. Він бере лінійку продуктів і ставить менеджерам одне питання: «Які з них мені порадити друзям?»
Чіткої відповіді немає. Лише настільних Mac − 15 моделей. Покупці не розуміють різниці між ними. Продавці теж.
Джобс підходить до дошки і малює матрицю два на два: звичайні користувачі і професіонали, настільні і портативні. Чотири квадрати − чотири продукти. Решту, близько 70% лінійки, він закриває. Разом із принтерами, ліцензуванням клонів Mac і шістнадцятьма окремими рекламними бюджетами, які зводить в один.

Того ж літа Microsoft інвестує в Apple $150 млн. Але гроші не рятують компанію, яка сама не розуміє, що продає. Рятує фокус.
Результат: 1997 фінансовий рік закрито з мінусом $1,04 млрд, а 1998-й − уже з плюсом $309 млн. І того ж 1998-го виходить iMac.
Є деталь, яку часто пропускають. Скоротити лінійку − це не про економію. Це про сміливість. Відрізати продукти, у які вкладено роки роботи, команди і гроші, значно страшніше, ніж додати ще один. Джобс казав: фокус − це вміння сказати «ні» сотні хороших ідей.

Нещодавно я закінчив навчання в Ігоря Заболотного за програмою «Стратегія лідерства+». У нього є формула 3S + 2D:

- стан;
- стратегія;
- сміливість;
- дія;
- дисципліна.

Історія Apple − майже ідеальна ілюстрація. Стратегія була. Але без сміливості відрізати зайве і без дії вона так і залишилась би малюнком на дошці.

Більшість компаній, які я бачу в застої, роблять навпаки: додають. Новий напрям, новий продукт, нову послугу. Здається, що ріст − це завжди «більше». А часто ріст починається з «менше».

Влітку 1998-го Джобса спитали, як Apple вийде за межі маленької ніші. Він відповів: «Я чекатиму на наступну велику річ». Але чекати на неї можна лише тоді, коли твій ресурс не розпорошений на 15 моделей, яких ніхто не розрізняє.

Спробуйте намалювати таку матрицю для свого бізнесу. Скільки продуктів потрапляє в один квадрат − і скільки з них справді заробляють?