Чомусь ви дуже любите мої хуйові відгуки.

Чомусь ви дуже любите мої хуйові відгуки.

Тому ловіть

То що книжка від третьої особи мене не зовсім бентежить, якщо вона цікава, то швидко вчитуєшся. Але тут я до останньої сторінки не змогла привикнути.

Манера написання авторки. Та яка там манера. Наче писала на коліні. На отʼїбісь.

Не побачила розвитку героїв, їхніх стосунків, їхні зміни. Я не переживала з ними проблеми, мені нікого не була шкода, ні за кого я не була щаслива. На емоції взагалі не вивела.

Про Джеймі говориться що він буркотун, але ніт. І цього не побачила. Він ніякий.
Момент закоханості теж мімо. Тут він хуйло, тут вони вже чпокнулись.

За сестру взгалі я в триахує. Сама створила проблему, сама повірила, але бездіє.
Рот є щоб вирішити самостворену проблему, а ніт, давай я буду далі накручувати себе.


Атмосфера різдвяних свят не ваууу. Говорилось що головна героїня амбасадорка різдва. Це не так. Її лише бентежило щоб святкувати з родиною. А підготовчих мометів, суєти немає.


Мені так погано від цього, але 6/10 (читайте як 4/10)