Паула Модерзон-Беккер (1876–1907) хотіла присвятити всю себе живопису. У 1906 році, після декілька років життя між власними мистецькими прагненнями та сімейними обов’язками, вона залишила чоловіка й поїхала до Парижа. Там облаштувала майстерню, багато працювала й створила одні зі своїх найважливіших робіт, зокрема оголені автопортрети, які кидали виклик уявленням про те, як жінка може зображати власне тіло у той час.
Її картини майже не продавалися, і самостійно забезпечувати себе було складно. Чоловік, Отто Модерзон, приїхав до Парижа, і згодом вони вирішили спробувати знову бути разом. Навесні 1907 року Паула повернулася з ним до Ворпсведе, невеликого німецького містечка, де вони жили раніше. Вона хотіла і любові, і родини, і можливості працювати. Але ці бажання не завжди легко поєднувалися. Під час вагітності художниця переживала, що більше не може присвячувати живопису стільки часу, скільки раніше.
«Головне бути здоровою і не померти молодою», писала вона. 2 листопада 1907 року Паула народила доньку. Через вісімнадцять днів вона померла від емболії, їй був 31 рік. За спогадами чоловіка, її останніми словами були: «Як шкода».
🖼:
1 Автопортрет до шостої річниці весілля, 1906.
2 Паула Модерзон-Беккер позує для оголеного автопортрета.
3 Автопортрет на тлі паризького вікна, 1900.
4 Дитана з акваріумом із золотою рибкою, 1907.
5 Стара мешканка притулку для бідних у саду, 1906–1907
6 Художниця з гілкою камелії (автопортрет), 1907.
7 Дитина з лелекою, 1906.
8 Мати з дитиною лежать II, 1906.
9 Дівчинка в березовому гаю зкотом, 1904.