Коротенько розкажу про три нові альбоми.

Коротенько розкажу про три нові альбоми.

Якщо вам трошки набридло слухати Altin Gun, то можете звернути увагу на німецький гурт Keshavara, який робить те саме. Тільки більше надає перевагу в своєму звучанні танцювальній складовій, хабібі фанку, психоделічному попу з приємною для вух розмитістю в звучанні. Moondram Sevi — це 10 треків на 30 хвилин, з яких Keshavara витискає багато, але не виснажує себе прям до максимуму. Цей альбом — ніби саундтрек до старого кіно про славетного героя та його пригоди під час визволення свого кохання з полону бридкого лиходія. Не шедевр, але дуже хороший easy listening.

Keshavara — Sa Re Ga Ma Pa

Вельми непоганим виявився новий реліз від Троя Сивана. She’s The Best від треку до треку бігає між підвидами поп-музики, але Трою вдається балансувати цей балаган і, як не дивно, майже весь хронометраж бути енергійним та веселим. Не скажу, що мені тут сподобалося прям все. Але загальне враження приємне — більше тусовки, ніж томного, ніжного скиглення. А от ця пісня, що сподобався найбільше, приспівом дуже нагадує перші два альбоми Tame Impala та Midnight Juggernauts. Зверніть на неї увагу.

Troye Sivan — Le Boy

Ремі Вульф на свіжаку Mud знову видала пачку хороших пісень з точки зору якості, проте майже не чіпких з точки зору субʼєктивних емоцій. «Майже» — це значить, що один трек таки є. І який! Jamie — це балада з вибуховими приспівами та липучою гармонією. А її вокальний перформанс  тут просто неймовірний! Враховуючи назву Jamie класно лягла б в дискографію Alabama Shakes. Втім, може і добре, що її придумала саме Вульф.

Remi Wolf — Jamie