«Війни помирають крихітними шматочками, і кожен клаптик, щось, що згасає, як спогад, кожен завмирає, неначе луна в лабіринті гір.
Врешті-решт навіть війна вивішує білий прапор. Принаймні так він сподівається. Він сподівається, що врешті-решт навіть війна здається.»
Пан Кінг знову майстерно показує наслідки людських вчинків, прийнятих рішень і моментів, коли ми обираємо діяти або залишитися осторонь.
5⭐️
