📚«Збірка її жалів»
✍️Міккі Браммер
📚Видавництво Віват
#джульєтка_відгук
Кловер — доула смерті. Вона залишається поруч із людьми в останні хвилини їхнього життя, допомагає їм піти гідно й спокійно. А ще веде три блокноти, куди записує їхні жалі, зізнання та поради. І на основі них вона живе й пробує, виправляє те, про що люди жаліли чи не зробили.
Вона настільки добре знає, про що шкодують інші, що зовсім не помічає власних жалів🥲
Кловер 36 років. Вона інтровертна, відсторонена, живе у своєму маленькому світі, не має друзів і ніколи не мала стосунків — та й особливо не прагнула їх. Її батьки загинули, коли їй було шість, а дідусь став для неї всім: виховав, замінив батьків і був її цілим всесвітом. Вона і досі не може змиритися із його смертю💔
А потім у її житті з’являється харизматична старенька Клавдія — і все починає змінюватися. Її історія, її життя, її таємне кохання, пригоди буквально витягують Кловер із мушлі. І вона нарешті починає розуміти: може, настав час перестати жити чужими жалями й нарешті почати жити власним життям.
Історія Клавдії та Гуґо😭💔
Тепер хочу сама собі завести нотатник пригод🔥
Дуже сподобалося, як наприкінці розкрили історію самої Кловер. Я саме такого повороту й хотіла🔥
Цитати у саме серденько:
Люди зазвичай не усвідомлюють, що сказані слова можуть стати останніми.
Жалкую, що не сказала їм, як сильно їх люблю.
Мало які фрази оголюють душу так, як «я тебе люблю».
Якби ви могли знати дату смерті, чи хотіли б цього?
Читання здавалось мені найзахопливішою пригодою, способом подорожувати іншими світами й бачити життя чужими очима. У своїй уяві я була відважною дослідницею.
Найбільше шкодую про те, що ставила потреби інших вище власних.
Згадана цитата Нельсона Мандели: "Якщо ви говорите з людиною мовою, яку вона розуміє, ви звертаєтесь до її розуму. Якщо ви говорите з людиною її мовою, ви звертаєтесь до її серця".
Не дозволяй найкращим моментам життя пройти повз через страх невідомого.
Будь розсудливо нерозсудливою.
Шкодую, що не шла на ризик.
Коли хтось завжди поруч, здається що так буде завжди. А потім одного дня цієї людини просто не стає.
Секрет гідної смерті — це гідно прожите життя. Відкривати своє серце. Дозволяти йому розбиватися, ризикувати, робити помилки.
І замість того, щоб постійно ставити собі запитання, чому ми тут, можливо, нам варто насолодитися більш простою істиною. Ми тут.
Без таємниці не буває магії.
Це повчальна, щемлива й дуже саморефлексуюча історія. Читаєш чужі жалі, а в якийсь момент починаєш думати вже про свої: що я відкладаю? Чого боюся? Що ще хочу зробити? І головне — про що не хочу шкодувати потім?
За життя без зайвих жалів🥹💜
⭐️4,5/5
#читаюvivat