Ми сиділи в тихому кабінеті та перебирали версії.
Ми — це я та співробітники СБУ.
І у мене, людини, котра за свої неповні 55 років пройшла чи не всі кола пекла, було розуміння того, що і я також один із основних підозрюваних.
…
Бо коли стається замовне вбивство, то відпрацьовують всі можливі версії: борги, коханки, «битовуха», конфлікти на роботі.
Доволі часто я розмірковую про те, що через свою поінформованість я довго вдивляюся в безодню.
А безодня за це вдивляється в мене у відповідь.
Це сказав не я.
А Ніцше.
У своїй книзі «По той бік добра і зла».
…
Співробітники СБУ дуже ретельно і «під олівець» розглядали все можливе: від підрядників Лівобережної адміністрації до моїх із ним звʼязків.
Із ним. Із Юрою Федьком.
…
«Начальником Лівого берега»
Фактично моїм заступником.
Особистим другом.
Куратором районів.
Людиною, з якою я навчався в університеті і товаришував понад 30 років.
Безсрібником, який жив у звичайній багатоповерхівці та їздив на 14-річному «Санта-Фе».
…
Півтора року тому його підірвали разом із Анжелою, його дружиною, біля підʼїзду.
Анжела вижила.
Юрі відірвало ноги і він стік кров'ю, поки рятувальники вирізали його з машини ще живого…
…
Сьогодні СБУ знайшла вбивцю.
Я не розповідатиму подробиць.
Краще за мене це зроблять журналісти.
О 15-й буде відкритий суд над убивцею.
…
Я не розповідатиму подробиць, бо моє й без того розбите серце рветься на шматки.
Проте, як завжди, мене не зрадила моя інтуїція.
Вірніше, моя звіряча чуйка.
Півтора року тому я сказав СБУшникам: «Хлопці, не займайтеся х@йнею. Його вбили не підрядники, кредитори чи побутові конфлікти. Його вбили спецслужби росіі.
Бо я, мої підлеглі, весь Дніпро, який плюнув у пику «руской вєснє» ще у 2014 році, для них все це — ціль.
І вони діставатимуть нас у будь-який спосіб: від замовних убивств до сфабрикованих кримінальних справ та дискредитації у пресі».
…
Моя звіряча чуйка мене ніколи не зраджує.
Ані тоді, ані сьогодні.
Слідство має всі докази, що Юру вбила росія.
Той-таки Ніцше казав, що не можна перемогти чудовисько, не ставши ним.
Поступово я ловлю себе на думці, що повільно, але невідворотно стаю чудовиськом…
…
…
…
Я хочу сказати слова подяки Олександру Покладу за особистий контроль цієї справи. А також усьому особовому складу Дніпровського управління СБУ за півтора року роботи, тисячі відпрацьованих контактів та безсонні ночі.
Хлопці, зізнаюся, іноді я втрачав надію.
Але вам вдалося.
Честь та низький уклін.