Зокрема, вони пропонують додаткові угоди:
▪️"БаДМ" передбачає прощення боргу, виплату вартості знищеного товару або іншу компенсацію протягом 20 робочих днів після підтвердження втрат;
▪️"Оптіма-фарм" хоче не оплачувати знищений товар, а вже оплачений — отримати повторно або повернути за нього кошти;
▪️"Вента" пропонує компенсувати погоджену частку вартості, повідомляючи про втрати протягом 3 робочих днів, залишаючи виробнику ще 3 дні на заперечення та 5 банківських днів на виплату після підписання акта. У 2025 році такі компенсації були добровільними, а юридичних зобовʼязань виробників не існувало.
Причина — масштабні втрати дистрибʼюторів:
у жовтні 2025 року знищення складу та офісу "Оптіма-фарм" у Києві призвело до втрати 20% місячного запасу ліків України на ~$100 млн, ще один склад компанії знищили в листопаді, а мінімум два атакували у 2026 році. "БаДМ" у грудні 2025 року втратив у Дніпрі ліків і медвиробів на понад 5 млрд грн, на початку серпня 2026 року "Вента" — запасів на понад 600 млн грн, а 3 вересня був пошкоджений комплекс "Біокон" з продукцією Pfizer, Novartis, Roche, Teva та AstraZeneca, де збитки можуть сягати мільярдів гривень. При цьому максимальна націнка дистрибʼюторів з 2025 року становить 8%, тоді як, за оцінками співрозмовників ЕП, прибутковість виробників може сягати 30%.
Виробники виступають проти повної компенсації, наголошуючи, що після продажу товар переходить під контроль дистрибʼютора, а додаткове навантаження може стати критичним, особливо для малого бізнесу. Членкиня стратегічної ради "Дарниці" Катерина Загорій пропонує розглядати кожен випадок індивідуально, а частина виробників хоче компенсувати воєнні втрати коштом заморожених російських активів у ЄС. Один із малих виробників заявив, що за вимоги "БаДМ", "Оптіма-фарм" та "Венти" оплачувати знищений товар його компанія закриється, тоді як СЕО "БаДМ" Дмитро Бабенко заявив, що винятків чи послаблень для малого та середнього фармбізнесу не буде.
Бізнес Інсайдер