«Дім на краю світу» я оцінила на 5 з 5. Каннінґем уміє зробити майже відчутним те, що складно пояснити словами: втрату, самотність, страх бути покинутим. А ще дуже багато розмірковує про те, що таке дім і що насправді робить людей сім’єю. Мій відгук тут.
У романі «День» він продовжує досліджувати близькі теми.
Ізабель і Ден живуть у Брукліні з двома дітьми та Роббі — молодшим братом Ізабель, у якого на горищі їхнього будинку утворилося власне маленьке життя. Автор розказує про три дні з життя родини: 5 квітня 2019, 2020 і 2021 років. До пандемії, у розпал локдауну та після того, як їхнє життя змінилося назавжди.
Знову буде про складних людей у складних стосунках. ХОЧУ!