Моя оцінка: ★★★★☆
📖 Мені дуже сподобався світоустрій. І ідея.
Тут багато битв, клятв, богів, пророцтв і міжусобних конфліктів. Світ натхнений скандинавською міфологією — серед звичайних людей є ті, які отримали краплю божественної крові й силу конкретного бога, тому їхні долі вважаються «невитканими» (їх не можна передбачити, бо діти богів творять свою долю самі). Саме на цьому побудовані і магічна система, і політичний конфлікт, і головне питання: чи Фрея справді творить власну долю, чи просто переходить із рук одного чоловіка, який вирішує за неї, до іншого.
Сила Фреї буквально покликана захищати її та інших, тому як тільки про це дізнаються поза її родиною, вона стає пішаком у чужій грі — адже хто володітиме нею, той зможе отримати перевагу у війні та поборотись за корону.
І тут дуже добре розкривається тема долі та свободи вибору — Фрея все життя ставить чиїсь інтереси вище за власні: спочатку це родина, потім той, хто погрожує скривдити через неї людей, яких вона любить, потім — цілий народ, який вона нібито має врятувати. І вона не раз опиняється перед вибором: її власні бажання чи велике спільне благо.
⚔ І мені сподобалось, як ця книжка закінчилась — ближче до фіналу сюжет розігнався: політичні інтриги, таємниці, справжні мотиви персонажів і наслідки пророцтва почали складатись в одну картину, але не настільки, щоб дати відповіді на всі мої питання, тому дуже хочеться читати другу частину.
Мінуси:
💀 Ця книжка дуже довго не могла мене зачепити. Я почала її, кілька тижнів мучила перші сторінки, приблизно на десяти відсотках відклала — і повернулася до неї більш ніж через рік.
І навіть після цього перша половина не викликала в мене особливого ентузіазму. Не можу сказати, що там прям нічого не відбувається, але мені просто місцями було нудно — не було цього відчуття «боже, так цікаво, дайте ще».
😔 Найбільшим мінусом для мене стала Фрея.
Я розумію, що вона дуже довго жила в умовах, де не могла нормально розпоряджатися власним життям, а потім буквально за кілька днів на неї звалилися пророцтво, другий шлюб, закоханість, велика відповідальність за родину та народ, і необхідність озиратись через плече, бо пів королівства хотіло її смерті.
Я не очікувала від неї хтозна-якої холоднокровності.
Але іноді вона робить висновок буквально з одного грама інформації, почутої уривком, заради Бога. Чує якусь нісенітницю — і все, вирок винесено.
В такі моменти я просто сиділа й думала: Фрея, серце моє, а може, ми отримаємо трошки більше інформації? Ну так, про всяк випадок? 🙂
Вона дуже емоційна, часто зривається, діє імпульсивно, а коли впевнена в чомусь, переконати її майже неможливо.
І я б поставилась до цього нормально, якби ми побачили, що такі рішення мають наслідки й що Фрея вчиться краще володіти собою.
Але переважно я думала просто: ну шо ти така психована? Ну я не можу 🐈
🤓 А ці гойдалки в любовній лінії мене бісили.
Я нормально ставлюсь до забороненого кохання — коли герої розуміють, що не можуть бути разом, намагаються тримати дистанцію, потім зриваються, знову відходять одне від одного, бо обставини нікуди не зникли. Але тут Фрея то хоче Б’єрна, то відштовхує його, то довіряє, то робить якийсь абсолютно дурний висновок на основі половини речення, то знову готова ризикувати всім заради нього. І в якийсь момент це просто почало мене виснажувати.
🧐 Ще одна претензія — інтрига щодо того, хто ж насправді зрадник.
Як на мене, все лежало на поверхні. І чим ближче ми підходили до розкриття, тим сильніше мені хотілося взяти Фрею за голову, повернути її в правильний бік і сказати: ДИВИСЬ. НУ ПОДИВИСЬ, БЛЯХА-МУХА.
Загалом книжка непогана, 7/10 я б поставила. Другу частину я б хотіла прочитати, якщо вдасться її знайти (бажано не за всі гроші), але точно не найближчим часом.
Видавництво: 🌟 READBERRY
П.С. Нагадую, що з промокодом
chornobrova можна отримати знижку 20%.#доля_вписана_в_кров_данієль_єнсен
#відгуки_chornobrova_karooka