💫 Анні — двадцять. Вона народилася в Кореї, але майже все життя прожила у США. Її вдочерили ще немовлям, вона виросла в люблячій родині й довгий час не відчувала якоїсь особливої потреби шукати «справжніх» батьків. Але після смерті мами дівчина вперше починає думати про власне походження — про жінку, яка її народила, про країну, звідки вона родом, і про частину своєї історії, якої взагалі не знає.
✨ Тож вона разом із батьком вирушає до Південної Кореї, щоб побачитись зі своєю біологічною матірʼю. Але в сиротинці Анні повідомляють, що її біологічна мати померла під час пологів — коли народжувала її, двадцять років тому.
✨ Здавалося б, історія на цьому мала і закінчитися. Але ні — біля сиротинця до Анни підходить незнайома літня жінка й потай передає їй згорток. Усередині — старовинний гребінець із зображенням двоголового дракона. І адреса. Жінка просить Анну нікому про це не говорити і піти за цією адресою, якщо їй справді потрібні відповіді.
✨ І Анна йде. Там її зустрічає Чже Хі — літня жінка, яка повідомляє: вона — її бабуся. І гребінець із двоголовим драконом теж опинився в руках Анни зовсім не випадково — це родинна реліквія, яка десятиліттями переходила від однієї жінки в родині до іншої. А щоб Анна зрозуміла, чому ця річ така важлива і звідки насправді походить її родина, Чже Хі мусить розповісти їй історію, про яку мовчала майже все життя.
👭 І ця історія починається у 1943 році в окупованій Японією Кореї.
Чже Хі тоді було лише чотирнадцять. Вона жила на маленькій фермі разом із мамою та старшою сестрою Су Хі. Одного дня дівчатка отримали повістку — вони повинні були залишити дім і вирушити працювати на фабрику, де шили взуття для японської армії.
Перед від’їздом мама віддала донькам найдорожчу річ, яка залишилася в родині, — гребінець із двоголовим драконом. І попросила берегти його та передати наступному поколінню жінок їхньої сім’ї.
😘 Чже Хі та Су Хі не знали, що на фабрику вони так і не потраплять. Що повістка була лише способом виманити молодих корейських дівчат із дому. І що для них вже приготували місце «волонтерок» на так званій «станції для втіхи», яка була частиною системи сексуального рабства.
І тепер, через десятиліття, Чже Хі може розповісти цю історію своїй онуці. Анні доведеться зрозуміти не тільки, що пережила її бабуся, а й чому після всього цього родина вирішила віддати її саму на всиновлення за океан. Чому Чже Хі двадцять років не давала про себе знати? І чому саме зараз вирішила дати Анні гребінець?
Чи було б вам цікаво прочитати таку історію?
❤️ так
❤️🔥 можливо
👀 ні
💅🏼 я вже
#дочки_дракона_вільям_ендрюс