Повернення в бабусин будинок мало стати подорожжю в дитинство, але обернулося розслідуванням загадкової смерті найкращої подруги, у якому найбільша таємниця може ховатися в самій Каті 😐
Анотація:
Малою Катя кожне літо проводила в бабусі на Харківщині. Мріяла стати художницею, оздоблювала своїми малюнками ґанки й паркани, а допомагала в цьому однолітка Настя, яка стала їй найближчою людиною.
Та маленька дівчинка виросла й повернулася в будинок бабусі вже після смерті старенької, аби розібрати речі. Мешкаючи в Києві, Катя задихається в стосунках, які не приносять їй радості, гарує на роботі, яка не має нічого спільного з колишніми мріями, а поза тим мама тисне, що пора вже нарешті вийти заміж. Тож повернувшись у село, хай і ненадовго, героїня намагається віднайти зв’язок з Настею, а заодно і себе тодішню.
Подруга ж не може відповісти на повідомлення з однієї простої причини – вона загинула незадовго до приїзду Каті. Усі переконані, що дівчина скоїла самогубство, лише Катя не може в це повірити й починає власне розслідування.
Мешканці села мають багато таємниць. Але найбільшу з них приховує сама Катя. Чи наважиться дівчина нарешті поглянути правді у вічі й чи довідається вона, що ж насправді трапилося з подругою?
Анотація цікава, та і книжка загалом невеличка (224 сторінки), тому я думаю, що прочитається вона дуже швидко (але почну читати вже після закінчення моїх безоглядово-блогерських канікул) 🙂
#дві_таємниці_одного_літа_марія_столій
