Журавлі, віхалка й абрикосова теніска.

Журавлі, віхалка й абрикосова теніска. Рік зі спогадів про прадіда - Марʼяна Осадчук

Моя оцінка: ★★★★☆

Початок мені дуже полюбився. Було дуже тепло, затишно та зворушливо.

✨ Мабуть, найбільше мені сподобалась саме сюжетна рамка, яка зробила книжку чимось більшим, ніж просто набором теплих (а подекуди й сумних) спогадів про дитинство та близьких людей — Олеся ділиться історіями про свого дідуся з чоловіком, і на початку книжки саме стосунки подружжя розчулювали мене чи не більше, ніж самі спогади.

✨ Мені було якось так тепло від того, що поруч із героїнею є людина, яка щиро її любить, дбає про її почуття, готова слухати стільки, скільки їй потрібно, і просто бути поруч, поки вона переживає втрату. У цих розмовах було стільки ніжності й турботи, що хотілося одночасно усміхатись і намагатись не заплакати.

✨ А от приблизно із середини книжки моє захоплення історією загалом і цією парою зокрема дещо пішло на спад. Олеся що далі, то більш різко й агресивно поводилася з чоловіком, який половину часу виглядав як бідна тривожна булочка, що настільки боїться сказати щось не те, що аж шкода його ставало (і він все одно примудрявся бути винним практично в усьому). А іншу половину часу цей самий чоловік перетворювався на найбільшого скептика, якого я коли-небудь бачила. Так, іноді Олеся справді розповідала настільки неймовірні історії, що не гріх було хоча б на секунду засумніватись у їхній правдивості (та я і сама іноді скептично піднімала брову), але він ставив під сумнів ПРОСТО ВСЕ.

✨ Тож коли ті самі стосунки, які на початку змусили мене прям полюбити цю історію, почали псувати всю теплу, затишну й ностальгійну атмосферу (заради якої я, власне, й хотіла продовжувати читання), я на кілька тижнів відклала книжку.
На щастя, ближче до фіналу ситуація вирівнялася, і моє роздратування поступово минуло (але вже було зрозуміло, що п’яти зірочок тут не буде).

✨ Та якщо відкинути мої претензії до поведінки героїв, книжка хороша.
Мені надзвичайно сподобалась мова авторки — жива і дуже красива. В деяких спогадах Олесі дуже легко можна впізнати себе, свою родину, знайомі з дитинства звички, якісь побутові дрібнички, а іноді й стосунки з тими людьми, яких уже нема поруч.

7/10 😊

Видавництво: 🌟 Лабораторія

#журавлі_віхалка_й_абрикосова_теніска_мар_яна_осадчук
#відгуки_chornobrova_karooka