⚠️ Аналітичні центри закликали уряд зупинити поспішні зміни правил бронювання 16 українських аналітич

⚠️ Аналітичні центри закликали уряд зупинити поспішні зміни правил бронювання

16 українських аналітичних центрів, серед яких CASE Україна - Ціна держави, звернулися до Президента, Прем’єр-міністра, уряду та інших органів влади із застереженнями щодо нового проєкту правил бронювання військовозобов’язаних.

Експерти підтримують саму мету реформи — боротьбу зі схемами фіктивного працевлаштування заради бронювання та маніпуляціями з чисельністю працівників. Але вважають, що запропонований механізм створює значно ширші ризики для економіки, оборонних підприємств і критичної інфраструктури.

🔹 Нова бюрократична ланка
Проєкт передбачає створення Координаційного центру з 17 представників державних органів і силових структур. Через нього мають проходити рішення про критичність підприємств, збільшення лімітів бронювання понад 50% та навіть рекомендації щодо скасування статусу.

Аналітики попереджають, що це може подовжити процедури, дублювати функції органів влади та створити нові адміністративні бар’єри. У деяких випадках строки рішень взагалі не визначені, а механізму «мовчазної згоди» немає. У Центрі також не передбачено представників бізнесу, а його протоколи та рішення не планують робити публічними.

🔹 Статус критично важливого підприємства можна буде втратити без належних гарантій
Проєкт не визначає вичерпних підстав для скасування статусу, порядку повідомлення підприємства, права надати пояснення, строків ухвалення рішення або механізму оскарження.

НАЗК уже звернуло увагу, що така невизначеність створює ризики непрозорих рішень та зловживань. Для підприємства втрата статусу означає фактичну втрату підстав для бронювання працівників — що може одномоментно вдарити, наприклад, по виконанню оборонного контракту або ремонту енергетичного об’єкта.

🔹 Під перегляд потрапляє майже вся критична економіка
До 20 жовтня пропонується заново переглянути критерії для енергетики, ЖКГ, оборонної промисловості, медицини, зв’язку, продовольчої безпеки, банків, торгівлі, будівництва, транспорту та логістики.

При цьому не визначено, що саме означають «перевірювані показники», який має бути поріг зарплати та як враховувати оскаржений або реструктуризований податковий борг.

🔹 Немає оцінки економічних наслідків
Проєкт не проходив публічного обговорення, не містить кількісної оцінки впливу на виробництво, бюджет, зайнятість, енергетику чи валютну виручку. Зауваження Міненерго, Мін’юсту, Мінцифри та частково НАЗК залишилися без належної відповіді.

📌 Що пропонують аналітичні центри?
1️⃣ Негайно запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування статусів до завершення доопрацювання правил.

2️⃣ Встановити 90-денний перехідний період, протягом якого чинні бронювання залишатимуться дійсними.

3️⃣ Суттєво обмежити повноваження Координаційного центру, залишивши йому лише консультативно-дорадчу функцію.

4️⃣ Визначити чіткий і вичерпний перелік підстав для скасування статусу, гарантувати право підприємства бути повідомленим, надати пояснення та оскаржити рішення.

5️⃣ Запровадити вимірювані критерії критичності та чітко визначити правила щодо зарплат і податкового боргу.

6️⃣ Провести обов’язкову оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків змін для оборони, критичної інфраструктури, зайнятості та бюджету.

Аналітичні центри також пропонують створити спільну робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, бізнес-об’єднань та незалежних експертів.

Повний текст звернення і перелік підписантів за посиланням

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою