Україна створює нові перехоплювачі проти російських реактивних дронів Україна прискорює розробку без

Україна створює нові перехоплювачі проти російських реактивних дронів

Україна прискорює розробку безпілотників-перехоплювачів, здатних знищувати нове покоління російських реактивних дронів. «Герань-4» і «Герань-5» утричі швидші за перші іранські Shahed, тому звичні дешеві засоби протидії дедалі частіше не встигають їх наздогнати.

За чотири дні Росія запустила по Україні майже 1500 дронів різних типів, понад половина з яких мала реактивні двигуни. Їхнє застосування різко зросло: приблизно з 1500 у липні до понад 2500 у серпні. За словами радника президента Сергія Бескрестнова, апарати відправляють на фронт майже одразу після виготовлення.

Росія використовує їх не лише проти військових та енергетичних об’єктів, а й для ударів по складах, заправках, поштових відділеннях, підприємствах і продовольчій інфраструктурі. Денних атак також побільшало: лише за одну суботу ворог випустив 224 дрони, більшість із яких були реактивними.
Як повідомляє CNN, головне завдання цих нальотів — виснажити українську протиповітряну оборону, порушити економічне життя великих міст і посилити психологічний тиск на населення.

Нині реактивні дрони переважно збиває бойова авіація. Однак український парк літаків обмежений, а використання винищувачів для такого завдання коштує дорого. Тому чотири українські компанії вже створили власні перехоплювачі й розпочали польові випробування. Наступна мета — якнайшвидше довести розробки до потрібного рівня та налагодити випуск тисячами одиниць.
Один із перспективних апаратів, Sting, за повідомленнями, вже збив два реактивні дрони. Компанія F-Drones розробила оновлений LITAVR+, який розганяється до понад 400 км/год.

Ще однією загрозою стала російська крилата ракета «Бандероль». Вона розвиває швидкість 620–650 км/год, має дальність до 500 км і несе бойову частину вагою близько 150 кг. Запуски з гелікоптерів над окупованим Кримом дозволяють уражати значну частину півдня України.

Десятки таких ракет атакували Одесу та сповільнили роботу морського коридору. Від початку серпня Україна експортувала 1,4 млн тонн зерна й олійних культур — лише близько третини можливого обсягу. Постійні обстріли також підвищують вартість страхування суден.

Повітряна війна знову перетворюється на змагання швидкості: щойно захист знаходить відповідь, напад створює нову загрозу. Україна вже має кілька технічних рішень, але тепер вирішальним стає час, необхідний для їх масового виробництва.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою