У жовтні ветерани не зможуть подати нові заявки на участь у програмі «Ветеранський спорт» через Дію. Виплат по 1500 грн у межах цього етапу також не буде: фінансовий ресурс програми вичерпано, а можливості виділити додаткові кошти з держбюджету наразі немає.
Попит значно перевищив початкові розрахунки. На 2026 рік для програми передбачили 600 млн грн — для 100 тисяч отримувачів щокварталу. За три квартали очікували близько 300 тисяч заявок, натомість програмою скористалися понад 800 тисяч разів.
Протягом року фінансування збільшували. Загалом виплатили понад 1,2 млрд грн — більш ніж удвічі більше від початкового бюджету. На допомогу спрямували всі доступні кошти, включно з повернутими за попередні періоди.
Як пояснює Міністерство у справах ветеранів, в умовах війни першочерговим напрямом державних видатків залишається оборона, що обмежує фінансування інших потреб.
Для багатьох ветеранів програма стала підтримкою на шляху до фізичного відновлення та активного життя. Міністерство працює над її продовженням у 2027 році й переходом від експериментального формату до постійного. Однак формат і обсяг фінансування залежатимуть від можливостей бюджету.
У проєкті держбюджету на 2027 рік на ветеранську політику загалом передбачено 20,5 млрд грн — на 3 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Конкретний обсяг коштів на «Ветеранський спорт» поки не визначено.
За всіма голосними привітаннями може трохи загубитися реальність, в якій ветеранам і ветеранкам запропонували 1500 гривень на квартал на заняття спортом — невелику підтримку на шляху до відновлення. А тепер частина з них відкриває державний застосунок і замість можливості подати заявку бачить повідомлення: навіть на цю допомогу річний бюджет уже вичерпано.
І в цій ситуації, і особливо сьогодні, буде доречно поговорити про повагу. Повага держави до ветерана не вимірюється назвою програми чи виплатою 1500 гривень раз на три місяці. Вона проявляється в тому, як держава зустрічає людину, яка заради її захисту пожертвувала здоров’ям, роками життя, кар’єрою. Чи може ця людина розраховувати на надійну підтримку — без відчуття, що її потреби стали незручним рядком у бюджеті, на який знову бракує грошей.
Чи наприкінці року знову читатимемо про кошти, які так і залишилися невикористаними за іншими напрямами? Як у 2025-му, коли на психологічну допомогу та підтримку витратили лише 27% запланованого фінансування. За цими невикористаними коштами стоять люди, які потребували допомоги. І брак потреби тут точно ні до чого.
За два останні місяці призначення нового міністра було проведено безліч конференцій, зустрічей, інтерв'ю. Але так і не було представлено публічно комплексного аудиту програм Мінветеранів. Досі немає чіткого аудиту що працює, що не працює. Що треба закрити, а що масштабувати.
Водночас держава активно шукає додаткове фінансування ветеранської політики. Та починати слід не з прохання дати гроші, відкладаючи оцінку результатів на потім. Спершу потрібно чітко визначити проблему, поставити мету, встановити вимірювані показники успіху, закріпити відповідальність і розрахувати необхідні ресурси. Саме на цій основі слід ухвалювати рішення про фінансування — із розумінням того, що конкретно зміниться в житті ветеранів.
Нагадуємо, на нашому каналі є відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна» можна детальніше ознайомитися з темою
📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою