🌾Війна б’є по російському зерновому експорту Росія цього року розраховує зібрати до 137 млн тонн зер

🌾Війна б’є по російському зерновому експорту

Росія цього року розраховує зібрати до 137 млн тонн зерна, з яких потенційно могла б експортувати близько 53 млн тонн. Однак фактичні поставки за кордон будуть значно нижчими.

За оцінкою «СовЕкону», Росія зможе вивезти лише близько 44,7 млн тонн зернових, із них 36,7 млн тонн пшениці. Це буде найнижчий показник від початку повномасштабної війни.

Головна проблема — логістика.

Із липня експорт через порти Азово-Чорноморського басейну фактично зупинився через українські удари. Значна частина терміналів при цьому фізично збереглася, тому, за оцінками Reuters, у разі припинення атак Росія могла б відновити до 80% відповідних потужностей.

Але швидкого перемир’я чи завершення війни наразі не видно.

Частину потоків Москва намагається перенаправити через Балтику. Обсяги там швидко зростають, однак цей маршрут має два суттєві мінуси: він дорожчий, а пропускна спроможність балтійських портів значно нижча, ніж у Чорному та Азовському морях.

За оцінкою Російського зернового союзу, альтернативна логістика здатна компенсувати лише до половини втраченого експорту.

Ціни вже впали нижче собівартості
Найболючіше ситуація б’є по російських аграріях.

У Краснодарському краї, одному з ключових зернових регіонів РФ, собівартість виробництва становить близько 12–13 тис. рублів за тонну, тоді як закупівельні ціни впали до 7–8 тис. рублів, а в окремих випадках — навіть до 5 тис. рублів.

Для багатьох фермерів це означає вибір між двома поганими варіантами: або продавати врожай зі збитком, або тримати його на складах у надії на відновлення попиту, несучи додаткові витрати на зберігання.

Водночас гроші потрібні вже зараз — на погашення кредитів, пальне, добрива, насіння та підготовку до наступної посівної.

Якщо проблеми з експортом затягнуться, господарства можуть почати скорочувати інвестиції та посівні площі.

Уряд РФ намагається пом’якшити удар
Москва вже виділила 9,7 млрд рублів на субсидування залізничного транспортування аграрної продукції.

До кінця року також обнулено експортні мита на пшеницю, ячмінь та кукурудзу.
Крім того, уряд планує закупівельні інтервенції, однак їхній обсяг буде значно меншим за втрати, пов’язані зі скороченням експорту.

Україна живе з цією проблемою з 2022 року
Для Росії це перший настільки масштабний збій зернової логістики від початку війни. Для України ж обмежений доступ до морського експорту — проблема вже четвертий рік.

Після 2022 року частину зерна вдалося вивозити в межах «зернової угоди», але у 2023 році Росія з неї вийшла. Україна тоді створила альтернативний морський коридор уздовж західного узбережжя Чорного моря.

Однак російські удари влітку та восени 2026 року серйозно підірвали і цей маршрут.
Зараз українське зерно частково експортується автомобільним, залізничним і річковим транспортом. За оцінкою української влади, ці маршрути забезпечують лише близько 38% довоєнних обсягів.

Ризики вже виходять на світовий ринок
Україна та Росія разом забезпечують майже третину світового експорту зернових, тому одночасні логістичні проблеми двох великих постачальників створюють ризики для глобального ринку.

Покупці з Азії вже почали частково заміщувати російське та українське зерно дорожчими поставками з Австралії та Аргентини.

Ф’ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі в липні–серпні зросли приблизно на 35%, хоча восени частину цього зростання було відіграно назад.

Особливо залежними від пшениці з Чорноморського регіону залишаються країни Близького Сходу та Північної Африки.

Історичний прецедент уже був: у 2010 році Росія тимчасово заборонила експорт зерна. Разом із неврожаєм в інших країнах і низькими світовими запасами це спричинило різкий стрибок цін на продовольство, який став одним із чинників соціального невдоволення напередодні «арабської весни».

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою