Збої Starlink в Україні стали попередженням для армій майбутнього — The Economist Перебої зі супутни

Збої Starlink в Україні стали попередженням для армій майбутнього — The Economist

Перебої зі супутниковим зв’язком в Україні показали, наскільки сучасна армія залежить від доступу до мережі. Обмеження Starlink і його захищеної військової версії Starshield позначилися на управлінні військами, роботі безпілотників і навіть логістиці.

Проблеми виникли після домовленості Дональда Трампа з Володимиром Путіним про експорт російського дизелю та вимоги до Києва припинити удари по НПЗ. Україна спочатку погодилася на паузу, проте зіткнулася з нестабільним покриттям і швидкісними обмеженнями для дронів. Причини збоїв залишаються незрозумілими. Трамп та Ілон Маск заперечили відповідальність за них.

Для українських штабів ці системи забезпечують доступ до мереж управління та картини поля бою в реальному часі. Через них також керують багатьма дронами. За повідомленнями, зв’язок обмежили для апаратів, що рухаються швидше приблизно 160 км/год. Це заважає перехоплювачам наздоганяти російські ударні безпілотники, а ударним дронам — проникати в повітряний простір противника.

Як пояснює оборонний редактор The Economist Алекс Тернер, більшість сучасних безпілотників ще не є справді автономними. Вони або рухаються за заданим маршрутом, або залежать від оператора, якому потрібен стійкий канал передавання даних.

Радіозв’язок має обмежену дальність, хоча мережі ретрансляції допомагають її збільшити. Оптоволоконне керування зазвичай обмежене практичною дальністю 20–30 км. Для дистанційного пілотування глибоко в тилу противника супутниковий зв’язок, за оцінкою автора, залишається єдиним практичним варіантом.

Штучний інтелект розширюватиме автономність дронів, але потреба у зв’язку не зникне: апарати мають отримувати накази, передавати звіти, а люди — контролювати застосування зброї.
Тернер прогнозує, що супутникові мережі стануть основою майбутніх воєн і поступово витіснятимуть радіо як головний засіб військового зв’язку. Китай уже розвиває угруповання Qianfan, Росія — проєкт «Рассвет».

Ці зміни потребують і нової організації війська. Автор підтримує поєднання централізованого управління бюджетами, стандартами та великими проєктами з ініціативою бойових підрозділів. Центр має забезпечувати сумісність систем, а військові на передовій — знаходити рішення для конкретних завдань. Прикладом такого поєднання він називає українські Сили безпілотних систем, які працюють із широкою спільнотою розробників та операторів і зосереджуються на найскладніших проблемах фронту.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою