📖 Настільки сподобалася перша книга — "Нерозкриті справи" — що зразу прочитала і другу, тому й розмо

📖 Настільки сподобалася перша книга — "Нерозкриті справи" — що зразу прочитала і другу, тому й розмова буде про них разом.

"НЕРОЗКРИТІ СПРАВИ" та "ІНСАЙДЕР" Джон Макмахон
КСД, 2025 та 2026, 384 та 416 стор.
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

▫️ В структурі ФБР існує такий собі підрозділ ВАЗ — відділ аналізу закономірностей, який всі називають "головняком", бо зібрані там високоефективні диваки. Оповідь ведеться від одного з тих самих диваків, агента Ґарднера Кемдена, який тримає в голові абсолютно все, що прочитав — особливості розтину гортані, середню тривалість життя білих чоловіків в штаті Флорида (по округам окремо), телефонні коди міст — але при цьому так само абсолютно не розуміє, як і нащо користуватися словами на кшталт "дякую".

▫️ Як ви здогадалися — він нейровідмінний і прекрасно це знає, бо виховала його мати, дуже поважна психіатриня, яка вчила його ніколи не порівнювати себе з іншими, але й не користуватися своїм мозком, як зброєю. Щоправда, зараз вона поступово втрачає себе у боротьбі із клятим Альцгеймером, але у моменти просвітлення все ще здатна допомогти сину гарною порадою.

🐈‍⬛ А ще в нього є 8-річна донька, яку виховує його теща, бо... свою дружину, що займалася незаконними фінансовими оборудками, власне він і здав в турма 👀

📎 В його команді — такі самі (ну, можливо, не настільки запущені) диваки, які здатні помічати закономірності, співставляти дані, оперувати числами, а ще одна з них — снайперка і бувша олімпійська призерка зі стрільби. Зазвичай їх викликають на допомогу тоді, коли звичайні поліцейські (чи фбрівські) штучки не діють. Ну і звісно що вони мають впоратися.

💡 У першій книзі — "Нерозкриті справи" — вони ганяються за примарним месником, який вбиває серійних вбивць, а у другій — вирішують одночасно дві справи, який на перший погляд здаються не пов'язаними, але це тільки на перший.

💕 Як ви розумієте, мені дуже сподобалося. Нічого не викликало ані закочування очей, ані відчуття, що десь поруч у кущах зачаїлося піворкестру. Гарні персонажі та їхні емоції (в тих, в кого вони є), стосунки та проблеми прописані людськими, а не картонними.

💫 Перша книга більш спокійна на події і в агентів лишається час на рефлексії — а чи варто взагалі зупиняти того, хто вбиває поганців (спойлер: всі сходяться на думці, що не їм вирішувати, кому можна дозволити вбивати, а кому ні, і вбивство є вбивство, у які б надморальні шати ти це не вдягнув).

💫 А ось друга книга з-за двох начебто різних справ набагато динамічніша і складається враження, що ти біжиш разом із агентами за двома кроликами зразу, і час спливає, і треба встигнути виграти ці два забіги одночасно. До речі, у післямові автор пише, що писав цю другу книгу у жорстких часових рамках, бо в нього, на відміну від першої, вже був контракт і дедлайн, але основна робота нікуди не ділася! І треба було поспішати, тож і книга вийшла з іншим темпом, ніж перша.

▫️ а ще в нього там є дуже мила примітка про те, що він, по-перше, дякує всім своїм знайомим, які розповідають йому про особливості життя поруч із нейровідмінними людьми, а по-друге, просить всіх "звичайних" людей бути уважними до них ▫️

💕 Але сподобалися мені вони обидві. Гарний розвиток персонажів, цікаві справи, без особливо випнутих соціальних проблем, але уважний читач таки побачить деякі.

✅ Однозначно #Дафа_радить, буду чекати ще чогось від автора, але поки що дві — це всі наявні в нього в цій серії, як каже Goodreads.