#прожиття Чому ти робиш те, що ти робиш?

Це таке питання, яке я вважаю, що треба задавати собі не тільки раз, а час від часу. Часи міняються, обставини міняються і відповідь на це питання зміниться. Мені подобається це питання, оскільки, воно справді дозволяє краще себе зрозуміти і чим глибше ти копаєш, тим ясніше стає твій погляд на світ і обставини.

Я, як і всі інші, колись задав собі питання – у чому сенс життя? І тоді я пробував знайти узагальнену відповідь, яка буде підходити не тільки мені, а абсолютно кожній людині у світі без винятків. Спочатку це може здаватися неможливим, оскільки, всі ми сильно відрізняємося, але у процесі мені здається я знайшов гарну відповідь, яка мені до сих пір подобається.

Вот справді, чому ти робиш те, що ти робиш? Чому ти ходиш на роботу? Чому ти навчаєшся? На найвищому рівні – це все очевидно. Ти працюєш, що заробляти гроші і щоб могти вижити. Ти вчишся, щоб потім змогти заробляти гроші з яких зможеш вижити. Але ми ж всі погодимося, що заробляти гроші – це ні в якому випадку не є сенсом життя ні для кого. Гроші – це ж просто інструмент, який ми використовуємо, щоб отримати те, що ми бажаємо, а якщо говорити більш точно, що ми думаємо (інколи підсвідомо), що зробить нас щасливим.

Немає на світі людини, яка не хоче бути щасливою. Це нам вбудовано в ДНК і це те, що заставляє нас рухатися вперед. У кожного поняття щастя може бути своїм, але саме щастя є причиною, чому ти робиш те, що робиш. Приклад цепочки мислення, яка робить цю ідею більш доступною:

Робота –> дає гроші –> є гроші –> можу купити смачну їжу –> їм смачні страви –> щасливий
Тренуюся в спортзалі –> краще виглядаю –> щасливий, що став кращим
Пожертвував руку, щоб врятувати близьку людину -> ти ніфіга не радий, що втратив руку, але твоя близька людина вижила -> те, що близька людина жива, робить тебе щасливим
Мазахіст –> порізав себе трохи –> отримав задоволення -> щасливий

Останній приклад особливо важливий, оскільки, він забирає цю ідею, що щастя бажають лише «нормальні» люди. Люди з різними психічними розладами все одно бажають бути щасливим. Люди в депресії так само. У людей з депресією може бути трохи інший підхід до цього мислення. Вони можуть думати, що все вже настільки стало погано, що краще, щоб мене не було на цьому світі, бо якщо мене нема, то я не відчуваю біль, а якщо я не відчуваю біль, то я щасливий. Я розумію, що це “controversial” думка і я не є психологом, але поки мені не дали аргумент, де ця цепочка не має сенсу.

Саме кумедне, що у світі тварин та рослин «сенс життя» пов’язаний з біологічними аспектами ака розмножитися або зробити так, щоб рід не зник. І тут здається, що людина стала вище за ці біологічні обмеження, оскільки, далеко не кожна людина хоче мати дітей. Але проти матінки природи піти складно, бо з моєї теорії ми всі сидимо на іголці щастя, а значить наш сенс життя все одно чисто зав’язаний під біологічні аспекти людини. Більше того, щастя – це не чисто абстрактний концепт. Є так звані 4 гормони щастя: ендорфін, допамін, серотонін та окситоцин. Про них уже в цьому пості не буде, але якщо цікаво вам про таке прочитати, то дайте знати.

Тому як будеш наступного разу в душі мати філософські внутрішні монологи, згадай за це питання і подивися, як глибоко в тебе вийде копнути. Можливо, ти дізнаєшся для себе щось нове або ти отримаєш кращий погляд на ту чи іншу ситуацію.

PS: відповідь, що сенсу життя немає - абсолютно так само підходить під критерію того, що вона буде характерна для всіх на світі. Проти неї також нема аргументів, але це було б не цікаво, якщо б пост був таким примітивним. Плюс, мені такий погляд на життя не імпонує, тому вот я і шукаю інші відповіді.