Обстріли для Чернігова, Сум, Харкова, Запоріжжя, Херсона та інших прифронтових міст уже стали частин

Обстріли для Чернігова, Сум, Харкова, Запоріжжя, Херсона та інших прифронтових міст уже стали частиною повсякденного життя.

Там люди звикли до того, що повітряна тривога це не просто повідомлення на телефоні. Приліт може статися за лічені секунди, а часу на те, щоб зібрати речі, вийти з дому та спуститися в укриття, іноді просто немає, тривога в цих містах тримається по декілька днів.

Тому, коли зараз у Києві через обстріл закрили супермаркет, не працює заклад або хтось не зміг купити свій звичний бургер у макдональдсі чи випити капучино, не варто сильно засмучуватися.

Варто на секунду подумати про тих, хто живе ближче до фронту.

У Києві є системи оповіщення, радари, офіційні канали інформації та можливість почути тривогу й піти в укриття.

І ще одна річ, яка особисто мені дуже дивна. Коли містом літають дрони, а на дитячих майданчиках продовжують гуляти батьки з маленькими дітьми.

Потім ці ж батьки будуть звинувачувати ворога, якщо станеться трагедія. І ворог безумовно буде винен. Але перш за все варто запитати себе: а чи зробив я все можливе, щоб захистити свою дитину?

Не треба чекати, поки небезпека опиниться безпосередньо над головою.

Думайте не тільки про себе. Особливо коли поруч ваші діти.

У прифронтових містах усе може бути зовсім інакше. Там люди живуть із постійним розумінням, що наступний приліт може бути дуже близько і часу на реакцію може майже не залишитися.

Тому не зміг сьогодні купити каву чи бургер у макдональдсі? Неприємно.

Але просто подумай: ти все ще можеш піти в магазин, сісти в транспорт, піти в ресторан, працювати та жити відносно звичайним життям.

Для багатьох людей у прифронтових містах це вже давно не є чимось само собою зрозумілим.