Україна нещодавно розібрала на частини відносно цілий дрон російської новітньої моделі «Герань-4» (G

🔊⚠️єРадар | Повітряна тривога | Ракетна небезпека

🔊⚠️єРадар | Повітряна тривога | Ракетна небезпека

@eRadarrua

Військово-аналітичний, іронічно-саркастичний, моніторингово-інформаційний, мемо-публікаційний канал 😉❤️ Підтримати паблік : https://base.monobank.ua/Aqsf3PLRs3BYR6 Наша приймальня: @eRadar_ukraine_bot

396,443 مشتركًا
فتح في تيليجرام
Україна нещодавно розібрала на частини відносно цілий дрон російської новітньої моделі «Герань-4» (Geran-4).

Після розбору на деталі, розкладені на столі, виявили абсурдну, але неймовірно реальну правду:

Цей весь апарат, крім зовнішньої обшивки та гвинтів для загальної збірки, що були закручені самими росіянами,
всередині має майже всі ключові компоненти, ввезені на росію ззовні.

Двигун:

Попередні моделі «Герань-2» використовували поршневий гвинтовий пропелер, який гудів у польоті, як мопед, з максимальною швидкістю менше двохсот кілометрів на годину, і українські мобільні групи МВГ на пікапах з кулеметами могли його перехопити.

Але коли розібрали «Герань-4», у фюзеляжі виявили мікротурбореактивний двигун.

Висота польоту зросла з чотирьох тисяч метрів до восьми тисяч — удвічі більше, ніж у старої моделі;

крейсерська швидкість сягає 400-500 км/год, а то й більше.

Ця штука може злетіти з Криму, пролетіти 700 км без зупинки й прямо атакувати, наприклад, Луцьк.

Виробницво:

Розібрали — і побачили: мікротурбореактивний двигун китайського виробництва. Деякі хоч і позначені як «збірка в росії», але ключові компоненти — все одно китайські.

Далі — «очі»:

У носовій частині встановлена оптоелектронна турель: денний, нічний і інфрачервоний режими в одному.

х10 оптичне збільшення плюс х32 цифрове.

З висоти 8000 м контури наземних транспортних засобів видно чітко.

Він взагалі не потребує ризикованих розвідників на передовій для наведення. Оператор, сидячи за кількасот кілометрів у Брянську, Орлі чи на тиловому посту в Криму, якщо ланка зв’язку активна, може керувати ним у реальному часі, наче в симуляторі, і спрямовувати на ціль.

А як передається сигнал у реальному часі?

Експерти витягли з корпусу два звичайні GSM-модулі з цивільними телефонними картками.

Ще дивнішим є те, що техніки на місці, обшукуючи уламки, знайшли не тільки російські та білоруські SIM-картки, а й картки українських операторів, а також роумінгові картки з країн ЄС.

Дрон, щойно перетинає кордон, одразу підключається до місцевих цивільних базових станцій в Україні й передає свою позицію.

А якщо влетить у глушину без сигналу мобільного або коли Україна «глушить» цей сигнал ?

Тоді в хід іде запасний варіант.

Фахівці витягли зсередини китайський модулятор Mesh для самоорганізованих мереж, з радіусом зв’язку триста кілометрів (це та штука, коли ми пишемо «керований БПЛА»)

Декілька «Гераней» у повітрі літають групою, автоматично ретранслюють одна одній сигнали — «ти мені, я — наступним, і так створюють у небі безцентрову мобільну локальну мережу, де відео з відстані в сотні кілометрів не переривається.

Нарешті, найцінніша плата керування бортовим комп’ютером:

Зішкребли покриття з материнської плати — шрифт на чипах хоч і стерто навпіл, але залишки англійських літер чітко читаються:

Texas Instruments — американська Texas Instruments.

Експерт на місці підбив холодну підсумкову репліку:

«На цьому БПЛА справді російського виробництва — лише корпус із композитних матеріалів та остаточна складальна лінія».

Ці деталі згодом доставляють до спецзони Алабуга (Alabuga) в Татарстані, де робітники з’єднують корпус, закручують гвинти — і ось готова зброя точного удару, яка щоночі гудить над Києвом.

А за оцінками розвідки України, такі заводи, як в Алабуга, нині здатні виробляти приблизно 3 тисячі «Герань-4» та «Герань-5» щомісяця.

Війна триває понад чотири роки, санкції підписують пачками, але в надрах найсучаснішої летальної зброї все ще тече кров глобальних ланцюгів постачань:

двигуни й зв’язок — із готових цивільних полиць, ключові чипи керування — американські, через контрабанду, а передача позицій — на картках SIM України та інших країн.

Оце і є найскладніша реальність сучасної війни:

авторитарні режими не мусять у тепличних умовах з нуля будувати самодостатню військово-промислову імперію.

Доки цивільні споживчі товари доступні по всьому світу, доки канали відмивання та реекспорт залишаються повсюди з доступними лазівками,

росіяни можуть за мінімальні витрати скласти з цивільних технологій усього світу промислову фабрику смерті.

@eRadarrua
فتح المنشور في تيليجرام