🕯️ EL 1 DE NOVIEMBRE EN ESPAÑA Y MÉXICO 🇪🇸 Якщо для пересічного іспанця el Día de Todos los Santos — ц

🕯️ EL 1 DE NOVIEMBRE EN ESPAÑA Y MÉXICO

🇪🇸 Якщо для пересічного іспанця el Día de Todos los Santos — це день тиші, візитів на цвинтар із хризантемами та поїдання солодких huesos de santo, то в Мексиці все з точністю до навпаки 🇲🇽.

🏵️ Там смерть зустрічають не сльозами, а яскравими вівтарями, знайомими нам українцям чорнобривцями та чаркою міцного, якою "пригощають" душі, що прийшли в гості🧍.

📖 Для практики читання та знайомства з цими традиціями сьогодні підготували для вас діалог між мадридцем Хав’єром та мексиканцем Матео про те, як вони проживають цю дату. Читайте, порівнюйте та зберігайте корисну лексику (рівень А2–В1) ✍️.

🌺🌺🌺

💁🏻‍♂️ Javier (España): Oye, Mateo, ¿tú qué haces exactamente el 1 de noviembre? Porque aquí en España el Día de Todos los Santos suele ser un poco sobrio. Vamos al cementerio a llevar flores a la familia y poco más.
Слухай, Матео, а що ти зазвичай робиш 1 листопада? Бо у нас в Іспанії День усіх святих досить стриманий. Ми йдемо на цвинтар покласти квіти родичам — і майже все.

🙆‍♂️ Mateo (México): ¡No me digas! En México es completamente al revés: para nosotros es una fiesta llena de color. Ponemos el altar de muertos en casa con fotos, velas y flores de cempasúchil, que son esas flores naranjas tan típicas.
Та ти що! У Мексиці все геть по-іншому: для нас це яскраве свято, сповнене кольорів. Ми ставимо вдома вівтар із фотографіями, свічками та чорнобривцями — отими типовими помаранчевими квітами.

💁🏻‍♂️ J: Bueno, nosotros flores sí compramos, sobre todo crisantemos, pero el ambiente no es de fiesta. Aunque reconozco que la mejor parte es la comida: comemos castañas asadas, buñuelos de viento y unos dulces de mazapán que se llaman «huesos de santo».
Ну, квіти ми теж купуємо, особливо хризантеми, але атмосфера зовсім не святкова. Хоча мушу визнати, що найкраще в цьому дні — це їжа: ми їмо смажені каштани, «буньюелос» (пундики) і марципанові солодощі, які називаються «кістки святого».

🙆‍♂️ M: ¿Huesos de santo? ¡Qué nombre tan curioso! Nosotros hacemos «pan de muerto», que es un pan dulce con sabor a naranja y anís, y calaveritas de azúcar. Además, preparamos la comida que más le gustaba a nuestros difuntos: mole, tamales... ¡hasta les dejamos un trago de tequila!
"Кістки святого"? Яка цікава назва! Ми печемо «хліб мертвих» — солодкий хліб з апельсиновим смаком та анісом, і робимо цукрові черепки. А ще готуємо улюблені страви наших померлих: моле, тамале... навіть чарку текіли їм залишаємо!

🙆🏻‍♂️ J: ¿Tequila en el altar? Me parece una idea fantástica para recordar a alguien. Aquí, como mucho, los mayores van al teatro a ver la obra de Don Juan Tenorio, que es una tradición de toda la vida en estas fechas.
Текіла на вівтарі? Як на мене, чудова ідея для вшанування пам'яті. У нас максимум старше покоління йде до театру на п'єсу «Дон Хуан Теноріо» — це давня традиція на ці дати.

💁‍♂️ M: Es que la idea es celebrar que las almas regresan a visitarnos esa noche, no estar tristes. Hay música, incienso y las familias se reúnen a contar anécdotas divertidas de los abuelos.
Просто суть у тому, щоб святкувати повернення душ, які відвідують нас цієї ночі, а не сумувати. Грає музика, палять пахощі, а сім'ї збираються разом і згадують кумедні історії про дідусів і бабусь.

💁🏻‍♂️ J: Bueno, pues tiene mucho más sentido vuestra forma de verlo. El año que viene me invitas a tu casa, que yo pongo los buñuelos y tú pones el tequila.
Ну у вашому підході значно більше сенсу. Наступного року клич мене в гості: з мене пундики, з тебе — текіла.

🙋‍♂️ M: ¡Hecho! Seguro que te va a encantar.
Домовилися! Тобі точно сподобається.

🌺🌺🌺

До речі, оскільки сьогодні неділя, дев’ять comunidades autónomas вирішили перенести вихідний день на понеділок, 2 листопада (Андалусія, Арагон, Астурія, Канарські острови, Кастилія-Ла-Манча, Кастилія і Леон, Естремадура, Мадрид та Наварра), створивши всім триденний fin de semana largo 😌.

А ви вже куштували щось із цього? Чи відкладаєте ліміт калорій на різдвяний туррон? 😉