Важко уявити більш органічний союз за цей.
"Це було через 2 роки після приєднання до Ла Масії. Він мене вразив - стояв збоку, роздавав усім вказівки, і між тим забивав голи - правою ногою, лівою... Я ніби збожеволів. Кройф був майстром", - згадував каталонець дитинство.
Далі, як настала пора дебютувати у Барсі, Хаві взяв під крило інший нідерландець - Луї ван Гал:
"Я маленький хлопець, невисокий, несильний, не надто швидкий. Мій футбол базувався на вмінні помічати вільні простори. Я створений для "кройфівського" футболу. Тож я вдячний всім тренерам, але насамперед ван Галу, який вірив у мене часом більше, ніж я сам".
Дебют у Барсі в 1998-му проти Мальорки - поруч з Філліпом Коку, який підтримував і давав поради по ходу гри.
Ще пізніше, як пішли трофеї, на чолі Блауграни стояв Франк Райкард, який не надто вірив у Хаві, але каталонець його переконав,. Зрештою саме у цього тренера Хаві зіграв найбільше матчів - 224:
"Франк хотів більш фізичної гри. Вважав, що це єдиний спосіб конкурувати з великими клубами. Але з роками його підхід пом'якшився. Він походив з тієї ж школи футболу, тож поступово ми налагодили зв'язок".
І навіть коли у 2021-му Хаві приїхав з Катару, аби повернути Барсі титули, поруч знову були нідерландці - склад збирав Йорді Кройф, а центром поля керував Френкі де Йонг.
"Значною мірою я є сином нідерландського футболу", - визнав Ернандес на прес-конференції, і так воно й є.
Головне тепер, щоб самі Ораньє зібралися з духом, менше думали про гроші і більше - про спадщину. Ну, а гру на засадах кройфізму Хаві їм поставить, це 100%.