У районі Жардім Пері, що на крайній півночі Сан-Паулу, його друзі клянуться, що вболівали тільки за безсмертну вже команду Роналдіньйо.
"Поля, щоб грати, в нас не було, тож ми перекривали вулицю, а простір між халупами був нашими воротами. Але коли грала Барселона, ми завжди припиняли всі матчі, щоб подивитися на Роналдіньйо та Анрі", - каже найкращий друг Жезуса Родолфо Аугусто.
Вранці, 30 серпня, Габі зателефонував саме йому, щоб поділитися новинами:
"Він був дуже схвильований, в очах сльози. Розповів, що Барселона вже про все домовилася. Було видно, що він неймовірно щасливий".
Ну ще б пак.
Після розриву хрестів у січні 2025-го Жезус не грав понад 300 днів, впродовж яких Арсенал навчився перемагати без нього.
Відколи Каноніри відсторонили його від командних тренувань, аби шукав новий клуб, Габі радився з Родолфо, кузенами і навіть тіткою. Всі сходилися, що найкращий варіант - Палмейрас. Про більше вже ніхто не мріяв.
"Ми були страшенно здивовані. Я й уявити не міг, що він опиниться в Барсі. Габі, знаєте, із дуже скромного середовища. Я змалку бачив його на цих вуличках, а потім слідкував за його кар'єрою", - розповідає сусід-пенсіонер Жоакім, граючи в більярд і потягуючи пиво.
Жардім Пері, може, і околиця одного з найбільших мегаполісів світу, але атмосфера села, де всі всіх знають, все ще тут.
Вони неабияк святкували, коли він вперше забив за Барсу, і цими днями вже малюють поруч відповідний мурал.
"Я знаю, він хоче повернутися до збірної Бразилії. Кращих шансів вже не буде", - висновує Жоакім.
А що каталонці?
Їм Жезус треба передусім у розпал сезону, коли основа втомиться. І ще на випадок травм. І в особливо складних матчах, де гра зведеться до навали. Ну, а там - справа за Жезусом. Або зможе, або ні.