І на те були причини.
Для Лучо це була ніби зустріч з дуже старим кошмаром.
У сезоні-2011/12 він очолив Рому, маючи за плечами лише зіркову кар'єру гравця та три сезони на чолі Барси-Б. По суті, роботу Енріке тоді вручила слава Барселони Гвардіоли, яка гриміла по світу. "Каталонець? Отже, це буде щось схоже", - подумали на Олімпіко.
Рома дуже старалася. Під нового тренера прибула когорта різношерстих новачків - Стекеленбург, Ламела, П'янич, Кркич, К'єр, Боррієлло, Дані Освальдо.
Усі були готові до успіху - крім самого Енріке, якому ще належало навчитися керувати дорослою групою.
Ледве прибувши до Риму, він розсварився з легендарним Франческо Тотті.
18 серпня 2011-го той не потрапив до складу на матч плейоф раунду кваліфікації ЛЄ проти Слована у Братиславі - і Рома програла 0:1.
Наступного ж дня Ческо приїхав на базу Вовків у футболці з промовистим написом "Basta!" Лучо, однак, стояв на своєму із впертістю, гідною кращого застосування:
"Команда складається не з одного гравця. Це група, сформована багатьма людьми. Для кожного матчу я обираю найкраще підготовлених гравців, оцінюючи їх на основі тренувань. І я не зміню підхід..."
А з зіпсованим настроєм - як грати? У матчі-відповіді в Римі Тотті-то вийшов в старті, але на 75-й хвилині рахунок був лише 1:0.
І тут Енріке втрутився ще раз - прибрав капітана, випустивши Стефано Окаку - і в підсумку Вовки вже за пару хвилин пропустили від Петера Штепановського та вилетіли з ЛЄ.
"Це безсумнівно найбільше досягнення Слована після незалежності. Вони перемагали Дортмунд і Кайзерслаутерн в ЛЧ, але завжди поступалися за сумою двох матчів", - констатує журналіст із Братислави Мартін Проснан.
У Ромі ту поразку словакам не забули ні Тотті, ні тіфозі, ніхто.
А з огляду на вчорашнє, не забув її й Енріке.
Нинішня, "доросла" версія Лучо, звісно ж, знайшла би легенді місце - і все в них склалося б інакше.