Цікаве спостереження.

Цікаве спостереження. Буквально вчора оголосили, що Данило Кревсун підписав контракт з угорським «Залаегерсегом». Дуже щиро бажаємо Данилу успіхів там, але варто констатувати - всі ці гучні титули та регалії на стадії юнацького футболу та становлення гравця не мають жодного значення у переході до дорослого футболу. За Кревсуна ми чули багато років, вихованець «Шахтаря», який потрапив у систему «Борусії» Дортмунд, пограв за юнацькі збірні. Постійний рефрен «Борусія», Бундесліга, гранд німецького футболу. Але по факту Кревсун був максимально далекий від основи Дортмунда, як, наприклад, колишній капітан юнаків «Динамо» Назар Балаба був далекий від старту киян.

Інші подібні приклади теж дуже ілюстративні. Іван Єрмачков, вихованець «Вердера». Про цього захисника теж було купа розмов. Однак йому вже 21, а він виявився непотрібний ЛНЗ і навіть молдавському «Зімбру». Марко Подоляк, теж пройшов солідну іспанську школу - «Райо», «Леганес», однак йому 22 роки і він лише намагається хоч якось закріпитися в Першій лізі, у «Феніксі-Маріуполі». А, наприклад, у тернопільській «Ниві» є нападник Антон Дудік, який був у системі англійського «Карлайла», та ба, навіть грав за першу команду!

У всіх топових клубах є юнацькі та молодіжні команди, через які проходять десятки та навіть сотні гравців. Із них лише одиниці отримують шанс, причому часто це проходить через численні оренди та через певний час. Якщо талановитий хлопчик Рибак грає за дитячу команду «Барселону», а воротар Волошин перебуває у системі «Реала» - немає жодної гарантії, що ці хлопці легко перейдуть у дорослий футбол. Це найбільша проблема і найтяжчий період для юного футболіста - перейти до дорослих, закріпитися, змужніти, вигризти своє місце під сонцем.

І звісно, для Кревсуна добре попасти до Угорщини, навіть до такої посередньої команди. Добре, аби грати і мужніти, набиратися досвідом. Можливо, через певний час він повернеться до Німеччини, хоча гарантій немає. Але це більше претензія до нашої медіа спільноти та публіки в цілому, що ми вкотре створюємо ілюзії і самі в них віримо. Всі ці ліги, статуси, історичні регалії - все це немає жодного значення, лише той рівень гри, який готовий показувати футболіст зараз і наскільки готовий прогресувати та терпіти. І ще купа обставин, які дозволять чи ні проспекту стати Футболістом.