Бачу, що логіка політичного врегулювання через «переговори – угоду – референдум» не подобається не т

Бачу, що логіка політичного врегулювання через «переговори – угоду – референдум» не подобається не тільки нашим «кімнатним яструбам». Проти цієї формули розгорнула активну інформаційну кампанію «партія колаборантів». Тих, хто втік з України перед початком або вже в період війни і зараз «віщає» з території країни-агресора або з далекого чи не дуже зарубіжжя.

Що не влаштовує у політичному врегулюванні наших «мілітаристів», зрозуміло. Через мирне врегулювання вони втратять основи для свого фінансового «добробуту», а референдум, вочевидь, доб’є їхні претензії на політичне домінування. Тому навіть від згадки про переговори і можливий мир їх починає трусити. Про ризики для країни і людей та про наслідки відмови від дипломатії вони зі зрозумілих причин згадувати не хочуть.

А ось колаборантів не влаштовує те, що через переговори і мирну угоду Україна ствердиться як суверенна держава. Більше того, отримає шанс на розвиток і доєднання до Європи. Вони бояться, що гарантії безпеки і західні інвестиції збудують той самий «Берлінський мур», який унеможливить їхнє тріумфальне повернення і подальший вплив агресора на незалежну Україну. Їх якраз влаштує не мир, а капітуляція.

Отже, мотиви різні, а ціль одна – не допустити продуктивних мирних перемовин, зірвати мирне врегулювання. А головне, дискредитувати ідею референдуму, результати якого українське суспільство явно буде захищати.

І тому я переконаний, що формула «переговори – угода – референдум» є оптимальною і такою, що відповідає інтересам України і українського народу. Якщо опонентам не подобається, це означає, що ми робимо правильно.