Продовжу аналіз проекту Бюджету-2027.

Продовжу аналіз проекту Бюджету-2027. Сьогодні детальніше про макропрогноз, на якому побудовані бюджетні розрахунки.

📊 Реальний ВВП. У 2027 році очікується його зростання лише на 1,3% проти 1,6% у 2026 році. Для держави, яка має фінансувати оборону, відновлювати зруйноване та виконувати соціальні зобов’язання, такі темпи означають обмежені можливості для нарощування власних доходів.

Для розуміння: проект Бюджету-2027 побудований на сценарії 2 урядового прогнозу, який передбачає продовження повномасштабної війни протягом наступного року. Натомість у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки в основу розрахунків було закладено сценарій 1 зі зростанням ВВП на 4,5%. Тобто економічні передумови нинішнього проекту бюджету суттєво стриманіші за ті, на яких раніше будувалося середньострокове бюджетне планування.

Це означає, що споживання, оборонні замовлення та відбудова підтримуватимуть економічну активність. Водночас пошкодження підприємств та інфраструктури, перебої з енергопостачанням, складна логістика і дефіцит працівників обмежуватимуть можливості нарощувати внутрішнє виробництво. Відповідно, частина додаткового попиту покриватиметься імпортом.

📈 Експорт та імпорт. За урядовим прогнозом, у 2027 році експорт товарів і послуг зросте на 3,7%, тоді як імпорт — на 10%. Значна частина імпортних закупівель необхідна для оборони, енергозабезпечення та відновлення. Водночас випереджаюче зростання імпорту означатиме подальше розширення торговельного дефіциту та збереження значної потреби у зовнішньому фінансуванні.

🔹 Щодо інфляції. На кінець 2027 року очікується її уповільнення до 8% проти 9,2% на кінець 2026 року. Водночас у середньорічному вимірі зростання споживчих цін прогнозується на рівні 8,6% проти 8% у 2026 році.

Загалом вважаю такий прогноз достатньо виваженим з огляду на нинішні умови. Водночас подальші руйнування виробництв та інфраструктури можуть вплинути як на темпи економічного зростання, так і на інфляцію. Саме тому бюджетна політика у 2027 році має залишатися достатньо гнучкою, щоб реагувати на фактичну динаміку доходів та обсяги зовнішнього фінансування. Та окреме завдання — максимально зберігати та підтримувати виробничий і експортний потенціал економіки.⁩