Продовжуючи серію дописів, присвячених аналізу Програми діяльності Уряду.

Продовжуючи серію дописів, присвячених аналізу Програми діяльності Уряду. Один із її правильних пріоритетів – розвиток людського капіталу. Але в умовах гострого дефіциту кадрів постає складне питання: як залучити більше людей до економічної активності та створити умови для їхньої зайнятості.

Для Мінекономіки визначено важливі завдання: новий Трудовий кодекс, трансформація служби зайнятості, детінізація ринку праці, житлові програми. Водночас показники результативності досить стримані: у 2026 році – зберегти зайнятість на рівні 10,4 млн осіб, у 2027-му – збільшити її лише на 3%, або приблизно на 312 тис. людей.

Для країни з гострим дефіцитом працівників цього недостатньо як стратегічної цілі.

Маємо створити умови, щоб більше людей могли працювати, і тут насамперед йдеться про тих, хто сьогодні працює в тіні, не може вийти на роботу через догляд за дітьми, має інвалідність, потребує перекваліфікації або стикається з іншими бар’єрами. Водночас окреме важливе завдання – працювати над створенням умов для повернення українців з-за кордону. Тому результат такої політики має вимірюватися не лише загальною кількістю зайнятих. Для нас важливим є те, скільки людей вийшли з тіні, повернулися до зайнятості, пройшли перекваліфікацію та знайшли роботу.

Зростання зайнятості на 3% – важливий орієнтир, який, переконаний, маємо прагнути перевищити. Визначені Урядом кроки мають стати основою для ширшого залучення до економічної активності всіх, хто може і хоче працювати.