За даними Мінфіну, середня зарплата в центральних органах влади зросла з 53,3 тис.

За даними Мінфіну, середня зарплата в центральних органах влади зросла з 53,3 тис. грн у січні до 66,22 тис. грн у липні, або на 24,2%. Для порівняння, середня зарплата штатного працівника в Україні за цей період збільшилася на 14,8% – з 28,1 до 32,2 тис. грн.

В окремих державних органах зростання було ще відчутнішим. В АМКУ середня виплата збільшилася з 67,1 тис. до 93–98,4 тис. грн (на 39–47%), у Рахунковій палаті – з 71,5 тис. до 94,5–97,6 тис. грн (на 32–37%), в Офісі Генпрокурора – з 61 тис. до 79,5–83 тис. грн (на 30–36%). Водночас суддівська винагорода у найвищих судових органах у липні сягнула 743,55 тис. грн, що більш ніж у 23 рази перевищує середню зарплату по Україні.

При цьому проєкт бюджету на 2027 рік передбачає збільшення розрахункових показників, які використовуються для визначення посадових окладів окремих категорій працівників державного сектору. Для суддів, НАЗК, держслужбовців та патронатної служби пропонується підвищення з 3209 до 3691 грн, для прокурорів, податківців, митників та низки інших органів – з 2102 до 2331 грн.

Водночас у проєкті бюджету передбачено, що індексація доходів, накопичена станом на грудень 2026 року, у січні 2027 року не враховуватиметься. Фактично це означає обнулення накопиченої індексації, що безпосередньо впливає на захист доходів людей від інфляції.

Не ставлю під сумнів необхідність гідної оплати праці державних службовців, суддів чи працівників правоохоронних органів. Держава має забезпечувати належні умови для роботи кваліфікованих фахівців. Але підходи до формування бюджетних видатків повинні бути послідовними та обґрунтованими.

В умовах війни, обмежених бюджетних ресурсів і зростання вартості життя особливо важливо дотримуватися балансу між видатками на державний апарат і соціальними зобов'язаннями перед громадянами. Переконаний, що захист реальних доходів людей від інфляції має бути одним із пріоритетів бюджету, а не питанням, яке вирішується за залишковим принципом.