♻️Розмірковуючи над текстом законопроєкту й тим, як після його ухвалення діятимуть суди, Василь Крат зазначив, що українське суспільство й судова система дуже довго жили «без доброї совісті та без принципів». Швидких результатів від ухвалення законопроєкту очікувати не варто. «Чи тішу я себе ілюзіями, що цей закон запрацює миттєво? Вау-ефекту я не очікую, я реаліст. Нам треба вчитися дотримуватися принципів добросовісності та справедливості», – сказав доповідач.
1️⃣На підтвердження своєї думки він навів приклад ст. 13 ЦК України (чинного з 2004 року) та ст. 44 ЦПК України (у редакції 2017 року). За словами судді, хоча з моменту їх ухвалення минув тривалий час, ці норми про добросовісність та заборону зловживання правами лише зараз починають повноцінно працювати в судовій практиці.
2️⃣На думку судді, концептуально ідея законопроєкту щодо протидії процесуальним зловживанням (SLAPP-позовам) є позитивною та відповідає європейським тенденціям. Водночас запропонована редакція проєкту містить низку суттєвих системних і технічних недоліків, які потребують доопрацювання.
3️⃣Серед іншого, зазначив доповідач, наявна неузгодженість із матеріальним правом, зокрема ЦК України. Законопроєкт визначає пред’явлення позову як «зловживання цивільним правом» (ст. 1), що є втручанням у сферу регулювання ЦК України. У ст. 8 законопроєкту запропоновано запровадити правонаступництво щодо компенсації моральної шкоди потерпілому від SLAPP-позову. Це є прямим втручанням у матеріальні правила, оскільки ст. 1231 ЦК України (спадкування обов’язку відшкодувати моральну шкоду) такої конструкції не передбачає. Згідно зі ст. 4 ЦК України Кодекс є основним актом цивільного законодавства, і всі зміни до цивільно-правового регулювання мають вноситися безпосередньо до нього. Проте системних змін до ЦК України проєкт не передбачає. У Директиві ЄС ідеться насамперед про процесуальні механізми захисту, а не про зміну архітектоніки цивільного права.
4️⃣Законопроєкт містить пропозицію кваліфікувати подання необґрунтованої касаційної скарги як зловживання з можливістю стягнення компенсації. Однак за чинним ЦПК України подання необґрунтованої скарги – підстава для відмови у відкритті касаційного провадження. Застосування матеріально-правових наслідків у разі, коли суд взагалі не допускає справу до розгляду, є юридично некоректним.
5️⃣Крім того, проєкт одночасно передбачає дві суперечливі конструкції – закриття провадження у справі (процесуальний наслідок без розгляду по суті) та ухвалення рішення про відмову в позові (розгляд по суті). Якщо суд розглядає справу до кінця й ухвалює рішення по суті про відмову в позові, це нічим не відрізняється від нинішнього розгляду справ і повністю знецінює ідею раннього відсікання SLAPP-позовів. Необхідно чітко обрати процесуальну модель, яка відповідає Директиві ЄС і спрямована на оперативне припинення зловживань.
6️⃣За словами Василя Крата, у законопроєкті запропоновано встановити, що рішення у справах, пов’язаних зі зловживанням проти громадськості, є відкритими (ст. 14 законопроєкту). Проте в Україні Єдиний державний реєстр судових рішень і так повністю відкритий і безплатний для всіх громадян (на відміну від Італії чи Франції, де доступ до рішень касаційних судів є закритим або платним). Закріплення цієї норми буде простим дублюванням чинних норм.
7️⃣Вказівка в ст. 10 законопроєкту, що Положення про відшкодування збитків та моральної шкоди «у порядку, встановленому законодавством» не створюють нових правових механізмів і не змінюють норм статей 22 та 23 ЦК України, залишаючись декларативними.
Дет див. url: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2120704/