♻️Трохи про торги, ст. 109 ЖК, і неможливість виселення
Рішення ЄСПЛ в справі «SYTNYK v. UKRAINE» від 03.09.2026 (заява 47789/18)
1️⃣Заява стосується неможливості для заявника, власника квартири, виселити з неї колишніх власників. У 2000 році громадянка РФ пані М. набула у власність квартиру в місті Черкаси на підставі договору дарування. У червні 2014 року заявник придбав квартиру на прилюдних торгах, проведених у результаті звернення стягнення на заставлене майно пані М. у зв'язку з її неможливістю погасити борг перед третьою особою (близько 100 000 українських гривень (UAH); що на момент подій еквівалентно приблизно 6 200 євро (EUR)). Торги проводилися Державною виконавчою службою, і заявник придабв квартиру, сплативши близько 230 000 грн (що еквівалентно приблизно 14 000 євро на момент подій). Заявник належним чином зареєстрував своє право власності на квартиру.
2️⃣Заявник стверджував, що пані М. та її повнолітній син пан А. відмовилися залишати квартиру, проігнорували пропозиції заявника підписати офіційний договір оренди та не сплачували комунальні послуги. У листопаді 2015 року заявник ініціював цивільне провадження про усунення перешкод у користуванні його майном. Він посилався на положення Цивільного кодексу (зокрема, статтю 391 щодо усунення перешкод у здійсненні прав власника). Його позовні вимоги були задоволені судами нижчих інстанцій.
3️⃣11 квітня 2018 року Верховний Суд скасував рішення судів нижчих інстанцій та ухвалив рішення не на користь заявника. Він дійшов висновку, що суди нижчих інстанцій помилково застосували законодавство, проігнорувавши положення частини другої статті 109 Житлового кодексу 1983 року (включеної до розділу «Право користування житловими приміщеннями в будинках державного та громадського житлового фонду») про те, що у разі виселення особам, яких виселяють, має бути надано інше постійне житлове приміщення (за винятком виселення у разі звернення стягнення на заставлене житлове приміщення, придбане за рахунок кредиту банку чи приватної особи). Верховний Суд також послався на відповідні положення Закону «Про іпотеку» та кілька попередніх судових рішень, ухвалених у подібних справах у період з 2015 по 2016 рік.
4️⃣У 2021 році до заявника як власника квартири з позовом звернулося місцеве комунальне підприємство про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, що накопичилася з 2013 по 2020 рік. За рішенням відповідного суду з заявника було стягнено борг. Йому довелося ініціювати окреме судове провадження про стягнення сплачених сум з пані М.; його позов зрештою було задоволено у 2025 році.