«Гадаю, можна сформулювати тезу, що між поляками та українцями існує величезна асиметрія. У Польщі надають дуже великого значення індивідуальному вшануванню пам'яті померлих людей. Саме тому так важливо знайти це місце, знайти останки жертв і поховати їх у якомусь конкретному місці. Тому я думаю, що ці братські могили жертв Волинського злочину, так би мовити, волають у Польщі про якусь реакцію», — пояснює польський соціолог Лукаш Мазуркевич.
Ця чутлива тема буквально дарує політикам зручний інструмент для виборчої боротьби. Ще у 2018 році французько-польський соціолог Жорж Мінк назвав Волинську трагедію «покладами політичного золота».
У 2025 році Україна та Польща відновили пошуки й ексгумації після тривалої перерви. Однак у Польщі досі лунають звинувачення, що Україна перешкоджає цим роботам. Зокрема, від представників ультраправої «Конфедерації».
ҐРУНТ поспілкувався з українськими та польськими істориками і політиками. Розповідаємо, чому Україна запроваджувала мораторій на пошукові роботи, що змінилося після відновлення співпраці і як Україна і Польща намагаються домовлятися тепер.