Смілянський проти НБУ — 2-га серія, або «Помста — це страва, яка має подаватися холодною» 😊 Саме том

Смілянський проти НБУ — 2-га серія, або «Помста — це страва, яка має подаватися холодною» 😊

Саме тому я почекав 80 днів після того, як НБУ вирішив мене звільнити, щоб відповісти, бо знав, що воно того варте. За цей час усі стали свідками:
— скандалу в Сенс Банку, де НБУ, як ті мавпи з відомої скульптури, «нічого не бачив, нічого не чув, нічого не казав»;
— жалюгідного перформансу голови НБУ на ТСК, де він заявив, що з паном Веселим Сенс Банк не обговорював (а от факти покажуть інше 👀);
— свідчень про те, що ані він, ані його заступники ніколи не впливають на «попереднє погодження або злив» кандидатів у наглядові ради банків (фінансовий ринок довго сміявся, коли це почув);
— втрати головою НБУ двох ключових «друзів» в органах влади.

І тепер настав час діяти.

Я фанат фільму «Хрещений батько». Серед багатьох інших сюжетних ліній там є одна проста істина: якщо вирішив атакувати — краще не промахуватися. Бо після невдалого замаху сюжет, як правило, тільки починається. І той, хто невдало атакував, стає ціллю.

Ми, звісно, не в Нью-Йорку 1950-х і навіть не на Сицилії. Та й методи в нас інші — суди, адвокати й документи.

НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло. Може, пан Веселий був зайнятий у той час і не встиг підказати, що це не найкраща ідея, але вже як сталося, так сталося 😊 Тепер моя черга знищити в судовому порядку залишки репутації пана Пишного. Там, відверто кажучи, вже небагато залишилося, проте сюжет треба довести до фіналу, і я точно влучу в ціль.

Тому цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський Окружний Адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю.

Я впевнений у своїй позиції й готовий довести її в суді. Вважаю рішення щодо мене незаконним та упередженим. І дуже хочу почути аргументи, чому до керівника Укрпошти застосували підхід, якого не застосовували до керівників інших діючих банків та фінансових установ навіть після в рази більших штрафів, ніж в Укрпошти, і доведених самим НБУ мільярдів гривень обналу коштів.

Є така фраза в тому ж «Хрещеному батьку» — Nothing personal, just business. Нічого особистого, просто бізнес. Тож тут навпаки — ніякого бізнесу, просто особиста помста мені з боку керівництва НБУ. Чому? Ну, за спробу зробити Укрпошта Банк, який був би конкурентом «близьким до серця голови НБУ банкам», та за те, що я не вважаю його найвеличнішим банкіром сучасності. А це заборонено в банківському секторі України. Не вірите? Покажіть мені хоч одну фразу критики голови НБУ від діючого банкіра 🙂

Тепер замість обміну заявами й постами в нас є значно цікавіший майданчик для дискусії — суд. Хоча, звісно, соцмережі ніхто не скасовував 😁

Позов подав особисто. Своїх юристів теж оплачую сам. Укрпошта нічого не платить.

А от як виграю, то свої витрати, звісно, теж вимагатиму повернути з відсотками. Як кажуть в американських фільмах: «Payback’s a b..tch».

Єдине, турбуюся, що судові справи займають час, і поки вони завершуються, хтось, як показує досвід, може опинитися на плівках, за ґратами чи за кордоном. Тоді, звісно, смак перемоги буде трохи зіпсований, але, як ви побачили вище, я вмію і чекати, і передбачати певні події. 👀 Недарма наші марки виходять пророчі.

Обіцяю всіх тримати в курсі наступних серій. Фільм лише починається…