Частина 2.

Частина 2.

Різниця між припиненням боїв і завершенням війни стає все важливішою. Тейлор вважає, що першим кроком до врегулювання має бути всеосяжне припинення вогню — на суші, у повітрі та на морі.

Гербст так само виступає за припинення вогню по наявних лініях, у поєднанні з гарантіями безпеки та програмою відбудови, яка залишила б Україну економічно й воєнно спроможною себе захищати.

Питання безпеки зрештою може виявитися навіть важливішим за територіальне.

За словами Тейлора, надійна конструкція могла б передбачати європейські війська в Україні в межах «коаліції охочих» за підтримки США. Він також назвав довгостроковими елементами української безпеки майбутню інтеграцію до ЄС і, зрештою, до НАТО.

Отже, для України припинення вогню без надійного стримування може стати просто паузою перед новою війною. А для Росії саме такі західні гарантії можуть бути тим, чого Москва прагне не допустити.

Участь британського, французького та німецького радників з нацбезпеки в київських переговорах стала однією з найважливіших подій цих вихідних. Віткофф сказав, що їхня присутність показує, що «співпраця критично важлива» для досягнення врегулювання.

Тейлор іде далі: він вважає участь Європи необхідною, бо саме європейські країни, найімовірніше, стануть головними гарантами безпеки для України. Європа також є джерелом фінансової та військової допомоги Києву.

Поки що європейців залучили до консультацій, ніж дали їм формальну роль у переговорах. Чи зміниться це — залежить від того, що зрештою запропонує Вашингтон і на що готова пристати Москва.

Україна вже дала зрозуміти, що готова до нової тристоронньої зустрічі. Зеленський заявив, що Київ хоче зробити все можливе, аби переговори за участю України, США та Росії відбулися. Але публічних ознак того, що Путін на таку зустріч погодився, досі немає.

Для Тейлора це і є найближчий орієнтир.

💬 Нам треба почути "так", — каже він — тобто чіткий сигнал від Путіна чи Кремля, що Москва готова зустрітися із Зеленським і президентом США.

Гербст вважає, що першою перевіркою буде те, чи почнуть з'являтися подробиці обговорень у Москві та Києві — і як на них відреагують Вашингтон, Київ і Москва.

А як формулює Пайєтт, відновлення американської дипломатичної залученості варто вітати, але фундаментальна проблема залишається тією самою — готовність Путіна до деескалації.