І хоча штурм провалився з великими втратами для росіян, деякі аналітики вже називають застосування комплексу успішним і вважають, що воно може сигналізувати про можливе повернення танків і маневреної війни на поле бою, з'ясовує David Hambling для Forbes
💬 На жаль, вона працює, — каже Дмитро Путята, український військовий, аналітик та експерт із використання безпілотних літальних апаратів, описуючи бої біля Маяка.
З його слів, одна з систем Arena-M збила сім FPV-дронів. Відповідно танки з APS [системою активного захисту] виявилися стійкішими за звичайні.
Оцінки різняться. Дослідження Німецького інституту оборонних і стратегічних досліджень 2024 року стверджує, що зазвичай потрібно 3–6 FPV, щоб знищити танк. Натомість «Михайло», командир підрозділу «Тайфун» НГУ, каже, що зазвичай потрібно «кілька» влучань: перші одне-два знерухомлюють машину, решта — знищують її.
Дослідження Шведського агентства оборонних досліджень 2025 року дає середню цифру 4–5 FPV на одну одиницю бронетехніки. Але зазначає: у некваліфікованих операторів може бути значно більше, у досвідчених — менше.
Роб Лі, старший науковий співробітник Foreign Policy Research Institute, зазначає, що штурм під Маяком провалився частково тому, що росіяни натрапили на один із найсильніших українських підрозділів – 1-й корпус “Азов”. Проте застосування APS він вважає успішним.
💬 Arena-M показала ефективність і, ймовірно, її вдосконалюватимуть, — пише Лі. — Це може стати частковим рішенням для повернення бронетехніки в бій
FPV швидко стали головними «вбивцями танків» в Україні. Екіпажі пробували все можливе. «Ковчеги» — каркаси, приварені зверху, щоб відхилити або зупинити дрон — ставали все складнішими. Крайньою формою на початку 2024 року стали «танки-черепахи» або «мобільні сараї», повністю закриті металевим панциром. Такі машини, обладнані мінними тралами і набором РЕБ, йшли попереду колон на штурми.
“Панцир” дійсно давав певний захист: іноді потрібно було до 30 FPV, щоб знищити такий танк. Але і оператори FPV швидко навчилися ефективніше знищувати такі цілі.
Наприкінці 2024 року з’явилася друга хвиля — «дикобрази», обвішані металевими шпильками або дротами, які мали насаджувати дрони. Деякі з них спочатку теж виявилися стійкими: один такий «монстр» витримав майже 60 FPV, перш ніж був знищений. Але після першого шоку оператори знову знайшли тактику.
Arena-M, схоже, працює приблизно так само, як і ці імпровізовані засоби захисту. Вона нейтралізує частину FPV, але не дає повної невразливості. А у деяких випадках система взагалі не спрацювала.
Активний захист обмежений кількістю перехоплювачів. У Arena їх 26, і, судячи з усього, вони стріляють парами.
На відео видно, що одна знищена російська машина розстріляла всі перехоплювачі, захищаючись лише з одного напрямку. Аналітик Andrei_bt зазначає:
💬 Боєкомплект модернізованої Arena не відповідає сучасним реаліям. Збільшити його неможливо з кількох причин — якщо поставити більше боєприпасів, просто не відкриється моторний відсік
Як і з іншими “ноу-хау”, перше застосування, коли противник ще не знає, чого очікувати, дає найбільший ефект. Але як і з попередніми засобами захисту, оператори FPV, ймовірно, швидко знайдуть слабкі місця Arena-M.
Arena-M розробляли багато років, а «дроностійку» версію доводили до бойового застосування ще чотири роки.
Вартість системи невідома, але порівнянна ізраїльська Trophy коштує приблизно 0,5–1 млн доларів на машину. Це багато, щоб зупинити лише кілька FPV.
Поки що ми бачили лише перший раунд протистояння FPV і системи активного захисту. Росіяни можуть зробити висновки й удосконалити свої комплекси. Або ж APS, яку ентузіасти сприймали як останню надію танка, опиниться в музеях поруч із «черепахами» і «дикобразами».