Шведське авіакосмічне підприємство GKN Aerospace створило компактний турбореактивний двигун і відпов

In Factum

In Factum

@in_factum

Зв’язок із нами та з приводу розбану — @in_factum_bot Пітримати: t.me/infactum_donate https://donatello.to/in_factum

44,851 subscribers
Open in Telegram
Шведське авіакосмічне підприємство GKN Aerospace створило компактний турбореактивний двигун і відповідний демонстраційний дрон у межах Project Otto — ініціативи Міністерства оборони Швеції, покликаної швидко розвинути нову далекобійну ударну спроможність.

Хоча офіційно апарат називають демонстратором дрона, за заявленими характеристиками він значно ближчий до крилатої ракети, аналізує Defense Express

У GKN Aerospace повідомили, що і двигун, і сам апарат розробили менш ніж за рік.

Одна з найпомітніших особливостей двигуна — широке застосування адитивного виробництва. Друкуючи компоненти на 3D-принтері, GKN Aerospace спрощує виробництво, скорочує час виготовлення й потенційно полегшує масштабування випуску компактних турбореактивних двигунів. У компанії також наголошують — двигун не містить американських компонентів чи технологій, а отже, не підпадає під ITAR і менше залежить від американського експортного контролю.

❗️ Сам демонстратор розрахований на корисне навантаження від 100 до 300 кілограмів на дистанціях від 600 до 1000 кілометрів. За словами шведського бригадного генерала Карла-Фредріка Едстрема, перший політ очікують не пізніше початку 2027 року. Міноборони Швеції уклало з GKN Aerospace контракт на 150 мільйонів шведських крон — приблизно 15,8 мільйона доларів.

Хоча штаб-квартира GKN Aerospace розташована у Великій Британії, у проєкті задіяно експертизу кількох компаній групи. Шведська Volvo Aero долучилася до розробки силової установки, а нідерландська Fokker — самого апарата. Така структура дає Швеції змогу поєднати власний авіаційний досвід зі спроможностями європейської мережі GKN Aerospace.

Для України найцікавішим у Project Otto може бути не сам демонстратор, а його компактний турбореактивний двигун. Він може виявитися особливо доречним для українських далекобійних спроможностей. Адже подальше масштабування таких систем залежить, зокрема, від доступу до відносно дешевих малих турбореактивних двигунів масового виробництва.

У цьому контексті характеристики Project Otto заслуговують на увагу. Якщо компактна силова установка здатна доправити 300 кілограмів на 600 кілометрів або 100 кілограмів на 1000, вона може стати корисним рішенням для цілої низки українських далекобійних платформ.

Швеція вже демонструвала готовність поглиблювати оборонно-промислову співпрацю з Україною, тож Project Otto може стати цікавим напрямом майбутньої взаємодії.
Open post in Telegram