«Клара і Сонце» Кадзуо Ішіґуро могла стати книжкою для дітей п’яти-шести років.

«Клара і Сонце» Кадзуо Ішіґуро могла стати книжкою для дітей п’яти-шести років. З яскравими ілюстраціями та простою історією. І персонажкою, яка нагадувала б ляльку або маленьку тваринку.

Ішіґуро вже уявляв цю книжку, коли вирішив перевірити ідею на своїй доньці Наомі.

Вона вислухала батька — і подивилася на нього, за словами Ішіґуро, майже кам’яним обличчям. Таку історію маленьким дітям розповідати не можна. Вони будуть травмовані.

Ішіґуро погодився з донькою й вирішив написати її для дорослих.

Клара — штучна приятелька, роботка для дітей. Вона стоїть у магазині й чекає, поки хтось її вибере. Згодом її купує родина важкохворої Джозі.

Світ навколо Клари досить похмурий: штучний інтелект витісняє людей із роботи, дітей генетично «покращують», суспільство дедалі сильніше розділяється, а родина Джозі готується до її вірогідної смерті.

Тобто Наомі все ж таки була права. Але є одна важлива штука, яку залишив Ішіґуро: він залишив у дорослому романі дитячий спосіб бачити світ.

Саме тому оповідь ведеться від імені Клари.

На початку вона майже табула раса. Клара уважно дивиться на людей, але ще не розуміє багатьох їхніх правил. Збирає фрагменти поведінки й намагається скласти з них пояснення. А іноді робить висновки, які дорослій людині здаються абсурдними.

Клара живиться сонячною енергією. Тому Сонце для неї поступово стає чимось більшим за джерело живлення. Вона починає наділяти його майже божественною силою й будує власну систему причин і наслідків: якщо Сонце дає життя їй, можливо, воно може врятувати й Джозі.

Ішіґуро говорив, що саме це любить у книжках для маленьких дітей. Там дозволена дивна логіка.

Дитина знає дві речі, поєднує їх — і отримує третю, абсолютно неправильну з дорослої точки зору, але внутрішньо послідовну. Саме таку атмосферу дитячої книжки — яскраві кольори, Сонце й «crazy child's logic» — він свідомо залишив у Кларі.

Штучний інтелект дав письменникові можливість повернути цю логіку в роман для дорослих. Клара може бути надзвичайно складною машиною й водночас дивитися на світ майже як дитина.

Він ставить поруч із нами істоту, яка намагається зрозуміти, що саме в людях варте любові.

in book we trust